Анонси

    Національна правова палата ініціює створення робочої групи при з метою розроблення єдиного кодифікаційного акту, регулюючого відносини у сфері надрокористування. Питання перегляду та уніфікації законодавчої бази галузі назріло вже давно. Однією з головних причин є правовий нігілізм надрокористувача. Нова законодавча система не досконала, держава недостатньо на ці процеси впливає. Найслабшим місцем залишається питання оформлення дозвільної документації. Процес цей затяжний і складний. Багато часу, зокрема, займає вирішення питань земле відведення. Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами змінюється практично щороку. На думку фахівців Національної правової палати, всі „гравці” повинні чітко розуміти правила гри, які, у першу чергу, мають бути стабільними й однаковими. В Україні ж звичною вже стала ситуація, коли один рік видається ліцензія, наступного року її забирають.

 Подальший розвиток галузі неможливий без розроблення нового Кодексу про надра, який привів би у відповідність до вимог сьогодення питання законодавчого регулювання у сфері надрокористування. Саме тому діяльність робочої групи буде направлена на вирішення питань щодо визначення конкретних механізмів державної політики, зокрема розроблення змін до законів і державних програм, впровадження сучасних еколого-економічних інструментів, орієнтованих на ринкові умови. В результаті – планується розробка єдиного кодифікаційного документу. Європейські традиції передбачають широке залучення бізнесу та громадськості до процесу прийняття рішень і практичної діяльності у цих сферах. Практика формування екологічної політики передових країн світу стала результатом діалогу між владою та різними суспільними секторами і групами, що дозволяє, таким чином, зіставляти різноманітні, в тому числі протилежні, інтереси.

В Україні продовжується практика розгляду і прийняття економічних, соціальних і екологічних рішень без необхідного їх поєднання в єдину комплексну систему на основі перспективної та збалансованої стратегії розвитку країни. В результаті надрокористувачі змушені працювати із неврегульованими один з одним законодавчими актами. Неорганізованість державної системи управління ліцензування суб’єктів, зайнятих у сфері надрокористування, створили основу для застосування корупційних схем та практично анархічного використання  українських родовищ. 

„Для повнішого розуміння розглянемо, в першу чергу, Порядок видачі в 2008 році спеціальних дозволів на користування надрами. У пункті 2 ці Порядки сказано, що «Дозволи видаються Мінприроди переможцям аукціонів, а також надрокористувачам у випадках, передбачених пунктом 7 цього Порядку. В той же час у випадках, передбачених підпунктами 1; 2; 7; 11; 12 і 14, пункту 7, дозволи видаються за рішенням Кабінету Міністрів. У останніх випадках - на підставі вирішення Міжвідомчої робочої групи. Чим же такі цікаві ці підпункти, що рішення по ним повинен приймати Кабінет Міністрів?! Можливо тим, що підпункти стосуються, в основному, приватних інвесторів. Виходить, що навіть після того, як ви провели розвідку і захистили запаси за свої кошти, якщо ви купили цілісний майновий комплекс, створений спеціально для розробки даного родовища і так далі, – ви все одно зможете отримати спеціальний дозвіл на користування надрами лише діставши «схвалення» Кабінету Міністрів”.

Негативно впливає на галузь і нестабільна політична ситуація. Сильна заполітизованість галузі і, як наслідок, часті зміни керівництва, недостатність професійних кадрів, здатних забезпечити  захист інтересів держави, знижують рівень інвестиційної привабливості галузі. Головними для інвестора були і залишаються такі важливі речі, як економічний розвиток, прозорість і чіткість законодавства, зокрема, рівний доступ для всіх до отримання спеціальних дозволів. Політична нестабільність та постійні зміни законодавства не сприяють інвестиційній діяльності, вважають експерти Національної правової палати.

Головною причиною виникнення конфлікту інтересів бізнесу і держави експерти галузі вважають інертність „бюрократичної машини” при запровадженні сучасних методів управління, а також намагання перетворити дозвільну систему в сфері надрокористування у одну з дохідних частин бюджету, ігноруючи інтереси добувних компаній. 

Президент Асоціації „Газові трейдери України” Роман Сторожев зазначає, що темпи розвитку сфери надрокористування значно знижує, так званий, «ринок ліцензій». Так, наприклад, станом на квітень 2008 року компаніям НАК «Нафтогаз України» видано 319 ліцензій на користування надрами, розробку та геологічне вивчення родовищ та площ перспективних на вуглеводні. Структурам НАК «Надра України» видано 39 дозволів. Комерційні структури володіють 127-ма дозволами. Із загальної кількості виданих дозволів (а це близько п’ятиста), згідно з даними геологічних служб, діючими є лише 60%. Впливає на розвиток добичі і фінансовий стан компаній. Так, на сьогоднішній день приватними компаніями добувається в 5 разів більше природного газу на відміну від державних, які не мають значних коштів для інвестування в саму галузь та для придбання нового екологічно безпечнішого обладнання.

На сьогоднішній день законодавством України відведено два роки для початку розвідувальних робіт, проте, багато компаній купують ліцензії для подальшого перепродажу. Часто складається ситуація, коли компанії вкладають основні гроші в покупку ліцензії на аукціоні, а не в саме родовище. Фахівці Національної правової палати пропонують основним критерієм при видачі ліцензії визначати не суму платежу на аукціоні, а розмір і структуру інвестиційних зобов'язань компанії-претендента. Таким чином це дасть можливість вкладати гроші безпосередньо в розвиток родовища і всі засоби будуть направлені на досягнення результату.

 На думку заступника Голови правління концерну „Геоальянс” Галини Погорєлової, розробка та прийняття Кодексу про надра допоможе вирішити правові колізії, пов’язані з видачею, переоформленням спеціальних дозволів на користування надрами, які виникають через відсутність єдиного кодифікаційного документа. Зокрема, робочою групою розроблятимуться пропозиції щодо оптимізації проведення робіт на родовищах, таких як відсутність преференцій в земельному законодавстві для надрокористувачів та вирішення труднощів при отриманні дозвільних документів для початку робіт.

 08.07.2008 р.

                                      *                                                *                                                    *