ЛігаБлоги, 14 лютого 2014 р.

Реєструємо нерухомість по-новому

12 лютого 2014 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» від 17 жовтня 2013 року, основною метою якого є спрощення процедури реєстрації прав на нерухоме майно.

Пропоную коротко розглянути, наскільки ж дійсно спростилася така процедура, і які нововведення почали діяти з 12 лютого 2014 року.

Отже, тепер документи для державної реєстрації прав на нерухоме майно можна подати не тільки особисто, а й відправити поштою цінним листом з описом вкладення. Після їх розгляду прийняте органом реєстрації (нотаріусом) рішення разом з отриманими документами цінним листом з описом буде відправлено заявнику. Таким чином, їхати в обов'язковому порядку для подачі документів в реєстраційну службу тепер не доведеться.

З одного боку, звичайно ж, набагато простіше і зручніше звернутися до поштового відділення і відправити документи звідти. Але з іншого боку, перш ніж відправляти подібні документи, заявник повинен бути на 100% упевнений, що з ними все гаразд. Адже, прийшовши в реєстраційну службу, перед подачею документів можна проконсультуватися з фахівцями, показати їм документи і попросити перевірити їх на правильність. Працівник поштового відділення, природно, некомпетентний в таких питаннях. Таким чином, ризик отримати відмову значно зростає.

Крім того, у разі відправки поштою заяви про державну реєстрацію прав, достовірність підпису заявника необхідно нотаріально завіряти. Так само разом із заявою необхідно пересилати ряд оригіналів документів, що підтверджують виникнення, перехід або припинення речових прав на нерухоме майно, таких як, наприклад, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, свідоцтво про право на спадщину, договір (купівлі -продажу, дарування і т.д.). Не думаю, що зараз знайдеться багато охочих відправити подібні документи поштою.

І, нарешті, відправити зазначені вище документи поштою нотаріусу не можна. Так як для вчинення будь нотаріальної дії потрібно особиста присутність заявника. Вже потім заявник може вибрати як варіант відправку нотаріусом йому всіх документів поштою (наприклад, свідоцтво про право на спадщину). Але відвідувати нотаріуса в будь-якому випадку доведеться.

Корисним нововведенням, на мій погляд, є вирішення питання видачі дубліката свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, у випадку втрати, пошкодження або псування. Якщо торік отримати дублікат було практично неможливо, тому що і реєстраційна служба, і орган місцевого самоврядування відмовлялися його видавати, посилаючись на відсутність повноважень. То тепер все значно простіше. У реєстраційну службу разом із заявою потрібно просто подати копію загубленого, пошкодженого, зіпсованого документа, завіреного органом, що його видав, і оголошення про втрату документа в регіональних друкованих засобах масової інформації за місцем знаходження нерухомого майна. Після розгляду поданих документів державний реєстратор повинен видати нове свідоцтво про право власності на нерухоме майно замість загубленого, пошкодженого або зіпсованого. Такий же пакет документів слід подати у випадку втрати, пошкодження або псування державного акта на землю (земельну ділянку), виданого компетентним органом до 01 січня 2013 року.

Хотілося б звернути увагу на зміни, які стосуються осіб, що інвестували гроші в будівництво об'єктів нерухомого майна. Постановою № 868 від 17 жовтня 2013 чітко розмежований перелік документів, які повинні подати до реєстраційної служби забудовник і інвестор. Причому основний пакет необхідних документів подається саме забудовником, так як саме він є зацікавленою особою.

Розширено перелік випадків, в яких для реєстрації прав заявник подає технічний паспорт на об'єкт нерухомості (раніше він був потрібний лише для новобудов і реконструйованих об'єктів нерухомості). Тепер технічний паспорт необхідно подавати, наприклад, якщо в документах, що підтверджують виникнення, перехід або припинення прав на об'єкт нерухомості (правовстановлюючих документах), відсутні технічні характеристики такого об'єкта. Або для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на об'єкт нерухомого майна, який ділиться (у тому числі в результаті виділення окремого об'єкта нерухомого майна зі складу об'єкта нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів).

З 12 лютого 2014 надана можливість отримати інформацію про нерухоме майно з Державного реєстру речових прав, право власності на яке було зареєстровано до 1 січня 2013 (з попередніх реєстрів - Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек).

Раніше, якщо така інформація в новому Реєстрі була відсутня, це було підставою для відмови у її наданні. Тепер у разі відсутності такої інформації в новому Реєстрі речових прав, державний реєстратор зобов'язаний використовувати реєстраційні дані, які містяться на паперових носіях інформації (реєстраційні книги або реєстраційні справи, які раніше вели органи БТІ). Водночас тут є невелика "ложка дьогтю" , так як у Порядку про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно міститься застереження про те, що інформація зі старих реєстрів надається в тому випадку, якщо паперові носії інформації є в наявності в органі державної реєстрації прав. Як же бути в тому випадку, якщо такі носії інформації відсутні? Заявнику в будь-якому випадку буде видаватися довідка або виписка з мінімумом запитуваної інформації?

Таким чином, хоча сама технічна процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно істотно не змінилася, але Постановою № 868 від 17 жовтня 2013 враховано більшість проблемних ситуацій, що виникли після 1 січня 2013 в процесі проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. 

ЛігаБлоги