Газета «Голос України», 01.06.2005, №99 (3599)

Бюджетна резолюцiя повинна бути вiдображенням реальних крокiв уряду

За кілька днів у парламенті буде представлений проект бюджетної резолюції на 2006 рік. У відповідності до Бюджетного кодексу цей документ – основні напрями бюджетної політики на 2006 рік – повинен бути представлений урядом не пізніше, ніж за чотири дні до парламентських слухань з питань бюджетної політики на 2006 рік, які відбудуться 1 червня. З цього приводу хотілось би акцентувати увагу діючого уряду на декількох моментах.

Головною вимогою до документу, який є базою для розробки основного фінансового плану країни – бюджету, є законність. Саме так – спочатку законність, а вже потім збалансованість. Статтею 27 Бюджетного кодексу визначено, що «Закони України, які впливають на формування доходної чи видаткової частини бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому. В іншому разі норми відповідних законів, що впливають на формування доходної та/або видаткової частини бюджетів, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, наступного за плановим». Тобто, щоб такий закон запрацював з 1 січня наступного року, він повинен бути прийнятий до закінчення літньої парламентської сесії.

Саме тому головним питанням, яке буде ставитись уряду під час парламентських слухань по бюджетній резолюції є його податкова стратегія. Адже якщо для наповнення доходної частини бюджету-2006 уряд збирається змінювати податкове законодавство, то відповідні законопроекти вже повинні бути внесені до парламенту.

При внесенні змін до бюджету-2005 цей принцип – побудови бюджету на діючому податковому законодавстві – був порушений. І не лише він. Деякі податкові норми набули чинності «заднім числом» в той час, коли відповідно до Конституції не мали і не могли мати зворотної дії в часі. Крім того, деякі інші зміни взагалі скалічили законодавство, наприклад, пропозиція встановлювати прожитковий мінімум безпосередньо в бюджеті, що суперечить самій природі прожиткового мінімуму – базового соціального стандарту, який має керувати бюджетом, а не підкорятися йому. Сподіваюсь, це питання буде виправлено найближчим часом.

Цього року парламент пішов назустріч новому уряду та прийняв зміни до бюджету-2005, керуючись тим, що не можна змушувати нову владу працювати за фінансовим документом, підготовленим старим урядом. Адже Президенту і уряду був необхідний реальний інструмент для виконання тих зобов'язань, які вони взяли на себе перед народом України під час передвиборчої кампанії. Проте бюджетний процес-2006 повинен бути не лише максимально прозорим, а й абсолютно законним. І починатись це повинно вже сьогодні – з бюджетної резолюції.

Широка громадськість іноді ставиться до Основних напрямів бюджетної політики досить індиферентно. Мовляв, це ж лише декларація мети, а не цифри, не бюджет. Проте, така позиція хибна. Саме в бюджетній резолюції вперше оголошуються прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України в наступному році, зазначаються показники обсягу ВВП, індекси споживчих та гуртових цін, прогнозованого офіційного обмінного курсу гривні у середньому за рік та на кінець року та прогнозованого рівня безробіття. На сьогоднішній день, нажаль, ситуація складається так, що уряду буде важко відповісти на ці запитання. Адже інфляція за перші чотири місяці склала більше половини річного плану – 5,1%, темп зростання ВВП скоротився вдвічі, курс долару знову починає повільно, але зростати, а рівень безробіття за перші три місяці збільшився у 23 регіонах України в цілому на 3,7%.

Саме в бюджетній резолюції повинно бути чітко записано, щоб при розгляді у вересні проекту самого держбюджету було на що посилатись, що фінансування аграрного сектору здійснюється на рівні не менше 10% від держбюджету, а медицини – не менше 4% ВВП. В усьому світі вважається, якщо фінансування медичної сфери нижче від 4% ВВП, це означає, що медичні послуги в країні не забезпечуються. В Європі витрати на медицину складають 6-8%. Сьогодні державна медицина в Україні фінансується лише на 30-40% від потреби.

Також відповідно до Бюджетного кодексу проект бюджетних пропозицій уряду повинен містити розмір мінімальної заробітної плати та рівень забезпечення прожиткового мінімуму на 2006 рік. Слід зазначити, що мінімальна зарплата завжди була окремим і найпроблемнішим питанням в нашій соціальній політиці. Незважаючи на заплановане поступове підвищення мінімальної зарплати протягом поточного року, сам підхід до встановлення її розміру суперечить принципам соціального захисту. На сьогоднішній день на десять працюючих в Україні припадає дванадцять пенсіонерів і при цьому мінімальна зарплата лише з вересня наблизиться до мінімальної пенсії 332 грн., в той час як прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 453 грн. Але й прожитковий мінімум для працездатних осіб за своєю соціальною природою – це не мінімальна зарплата, а допомога по безробіттю. Це означає, що глибина проблеми набагато більша, ніж здається.

Демографічна криза в Україні спонукає нас зосередитись на підтримці працюючої людини. Тому на парламентських слуханнях по бюджетній політиці від уряду хотілось би почути про плани щодо реформи системи оплати праці, чи не найважливішою складовою якої є перегляд підходів держави до визначення мінімальної заробітної плати. Набагато реалістичніше прив'язувати мінімальну зарплату до середньої зарплати, а саме: мінімальна зарплата повинна становити 60% від середньої. Так вже давно рекомендує Рада Європи і це є набагато ефективніший підхід. Тим більше, якщо диференціювати мінімальну зарплату для кожного виду трудової діяльності та кожної галузі. Ще одна важлива деталь реформи – повинна суттєво збільшитись частка оплати праці в структурі ВВП. Цього можливо досягти лише за умов стимулювання розвитку наукомістких галузей економіки, масштабного впровадження новітніх інформаційних та ресурсозберігаючих технологій у виробництві.

Слід також нагадати, що нещодавно Президент України Віктор Ющенко зробив ряд заяв щодо майбутнього держбюджету-2006, зокрема, про те, що в ньому буде закладена середня заробітна плата вчителів та медиків на рівні середньої заробітної плати в промисловості, що за рік буде створено 1 мільйон робочих місць, а також про те, що в держбюджеті-2006 слід передбачити 10-12 мільярдів грн. на компенсацію вкладів Ощадбанку СРСР. Ці слова Президента свідчать про дотримання ним своїх передвиборчих зобов'язань перед народом України, отже, від уряду чекатимуть реальних кроків щодо їх реалізації і відповідного відображення них в бюджетній резолюції.

Володимир ГОШОВСЬКИЙ,
народний депутат України