На главную страницуФорумВопрос-ответКарта сайта
ПРО НАС СТРУКТУРА ПАЛАТИ ПАРТНЕРСТВО НОВИНИ СТАТТІ ЗАХОДИ КОНТАКТИ ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС ЛЮСТРАЦІЯ
Публікації і статті Книги і брошури Коментарі
Послуги Палати
Принципи надання послуг
Цінова політика
Перелік послуг
Cпецифіка наших послуг
Проекти
Відкриті проекти
Проекти з паролем
Департаменти
Департамент надро- і природокористування, аграрних і земельних відношень і нерухомості
Департамент фінансового, адміністративного, господарського, корпоративного, цивільного права і аудита
Департамент кримінального права і невідкладної правової допомоги
Департамент міжнародного і міжнародного економічного права
Департамент конституційного права та виборчого процесу
РЕГІОНАЛЬНІ ВІДДІЛЕННЯ
ON-LINE КОНСУЛЬТАЦІЇ
Оподаткування спадщини
Ордер адвоката
Чи правомірні вимоги МВС про обовязківість друкування заяв та талонів при реєстрації чи знятті з реєстрації місця проживання, інших правочинах?
Чи потрібно змінювати права при зміні прізвища?
Аренда земельного паю: юридичні тонкощі користування
Як отримати реєстрацію за місцем вашого фактичного проживання?
Процедура дематеріалізації випуску акцій: порядок проведення, строки та можливі труднощі
Як продати квартиру, в якій була зроблена самостійна перебудова?
Обіг наркотичних речовин: закон і порядок
Закони України
Укази та розпорядження Президента України
Постанови та Розпорядження Кабінету Міністрів України
Накази
Двосторонні міжнародні договори









Газета «Голос України», 12.10.2004, №190 (3440)

Не треба плутати патрiотизм з нацiоналiзмом

Прийняття Верховною Радою за основу Загальнодержавної програми патріотичного виховання молоді на 2004–2008 роки змушує мене поділитись власними думками щодо цієї важливої проблеми.

Програма патріотичного виховання молоді занадто декларативна, механізм реалізації цих завдань на практиці не визначено. Фактично це перелік побажань, які не підкріплені ні фінансово, ні організаційно.

Україні об'єктивно необхідна ґрунтовна й послідовна політика патріотичного виховання. Щодо цього сумнівів ні в кого не виникає. Патріотичне виховання молоді є однією з головних складових національної безпеки України. В умовах, коли вже майже два десятиліття триває знецінення традиційних моральних норм і цінностей, зберігається невизначеність в оцінці подій історичного минулого українського народу, єдина державна політика і державна система патріотичного виховання молоді потрібна, як ніколи. Але будь–які порожні декларації в цій далеко не простій сфері дають лише негативний ефект.

Виховувати треба власним прикладом

Звичайно, головним інститутом, який забезпечує організацію і функціонування системи патріотичного виховання молоді, є держава. Однак без тісної співпраці з ветеранськими, молодіжними, дитячими організаціями, людьми з активною громадською позицією ця робота приречена на невдачу. Вона перетвориться на пропаганду, яка не буде викликати довіри в молодіжному середовищі.

Особливо хочу відзначити роль ветеранів в патріотичному вихованні. Формування патріотичних почуттів і національної свідомості молодих громадян повинно будуватись не на абстрактній ідеології (не важливо якій – комуністичній, націоналістичній, ліберальній чи ще якійсь), а на конкретних прикладах героїчної боротьби нашого народу за свободу і незалежність Батьківщини. В першу чергу це стосується періоду Великої Вітчизняної війни, коли під питання було поставлено саме фізичне існування українців.

Саме залучення ветеранів до молоді в дусі патріотизму допоможе дійти того розуміння духовної єдності поколінь та спільності культурної спадщини, якого нам зараз так бракує. Мій досвід депутатської роботи, як у Харківській міськраді, так і в Верховній Раді свідчить, що без активної участі ветеранських організацій патріотичне виховання перетворюється на фарс. Люди, які власним прикладом, всім своїм життям доводять, що любов до Батьківщини не вигадка державної пропаганди, а моральний імператив, є найкращим прикладом для молодого покоління.

Патріотизм і соціальна відповідальність бізнесу

Безумовно потрібне чітке визначення механізмів економічного стимулювання суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють підтримку заходів ветеранських, молодіжних і дитячих громадських організацій, спрямованих на патріотичне виховання молоді. В українських ділових колах вже давно є розуміння того, що соціальна відповідальність бізнесу – це не примха часу, а важливий елемент суспільної стабільності.

З іншого боку не можна створювати довкола патріотичного виховання системи пільг та привілеїв. Так само не можна змушувати бізнес давати гроші на виховну роботу «з під палки». Патріотичне виховання і адміністративний тиск – це несумісні речі.

Я вважаю, що кошти, направлені підприємцем на фінансове сприяння патріотичним заходам, можуть враховуватись при обчисленні податку на прибуток. Наприклад, половина суми, спрямованої на патріотичне виховання молоді, віднімається з нарахованого податку. Тобто фактично йдеться про те, що держава та соціально відповідальний бізнес фінансують патріотичне виховання на паритетних засадах, підтримуючи при цьому роботу відповідних громадських організацій. Якщо ми зможемо наладити цю взаємодію, це стане великим кроком в напрямку розбудови громадянського суспільства, про яке в нас дуже люблять говорити з високих трибун.

Патріотичне виховання – не «суспільне навантаження», а почесне право

Викликає питання пункт «Активізація діяльності органів державної влади у сфері патріотичного виховання молодого покоління», який, зокрема, передбачає «сприяння формуванню позитивного іміджу українських естрадних виконавців, діячів культури і мистецтва, спортсменів, активне залучення їх до патріотичного виховання молоді». Тобто фактично йдеться про те, що державна влада повинна працювати на імідж окремих співаків, гумористів чи хокеїстів, щоб потім вони брали учать у виховній роботі. Хто буде відбирати цих потенційних зірок, та з яких коштів фінансуватиметься їхня «розкрутка»? Складається враження, що автори Програми збираються створювати для молоді якихось кумирів, які потім будуть на громадських засадах вчити, як правильно любити Україну. Чи може треба створити загальнодержавний рейтинг патріотичності митців та спортсменів й виділяти переможцям стипендії на підтримку іміджу?

Патріотичне виховання – це не таке собі «суспільне навантаження», як казали в радянські часи. І навіть не почесний громадянський обов'язок для різного роду «зірок». Це право бути зразком для молодого покоління. Право, яке ще треба заслужити. А залучення певної особистості до патріотичного виховання – це визнання її авторитету, мудрості, визначних досягнень, заслуг перед Батьківщиною врешті–решт.

Держава повинна створити такі умови (в першу чергу це стосується морального, а не матеріального боку справи), щоб «зірки» шоу–бізнесу змагались за право виступити, наприклад, на концерті до Дня Перемоги. Адже в усьому світі це велика честь. А в нас патріотичні заходи для багатьох співаків та музикантів – лише можливість заробити зайву копійчину, зробити собі пабліситі, та поскаржитись на російських конкурентів.

Нам не потрібні цензура і пропаганда

Важко заперечувати необхідність посилення патріотичної спрямованості програм радіомовлення та телебачення, матеріалів друкованих засобів масової інформації. Разом з тим всі ми добре пам'ятаємо, як нас «спрямовували» в радянські часи. Категорично неприпустимо плутати патріотичне виховання з промивкою мізків. Це лише викликатиме спротив у молодих людей, формуватиме почуття відчуженості від власної держави.

В СРСР мільйони людей ходили на 7 листопада та 1 травня на демонстрації, носили лозунги та прапори, і все це виглядало дуже патріотично. Але коли радянська влада опинилась в небезпеці ніхто не кинувся її захищати. Тож не треба повторювати ці помилки.

Штучне насадження патріотичних настроїв в ЗМІ категорично неприпустиме. До того ж в епоху Інтернету це просто безглуздо – завжди можна знайти альтернативне джерело інформації. Змушувати молодих людей любити власну Батьківщину – це абсурдне приниження гідності наших громадян. Ця любов і так є в серці кожного, хто народився і виріс на цій землі. Потрібно лише створити в суспільстві такий клімат, щоб це почуття стало чинником його інтеграції, фундаментом громадської злагоди і порозуміння.

Православ'я – духовна основа нашого патріотизму

Україна – християнська православна країна. Православна церква завжди була не лише оберегом духовності нашого народу, але й колискою патріотизму. Переконаний, що релігійна складова є надзвичайно важливим елементом патріотичного виховання. Адже в цьому випадку йдеться не про ідеологічну чи політичну кон'юнктуру, якою дуже часто підмінюють патріотизм, а про вічні цінності. Українська держава має гарантувати всі права євреїв, татар чи поляків. Але ж для цього зовсім не потрібно відмовлятись від власної національної культури. Саме поняття соборності, про яку модно зараз стало говорити і яка в Програмі називається «основою української національної ідеї», має православне походження.

Відсутність в урядовців розуміння необхідності патріотичного виховання молоді в руслі християнської традиції призводить до того, що ці функції переймають на себе закордонні пастори. Чи йде таке місіонерство на користь нашому суспільству? Чи сприяє воно утвердженню в молодіжному середовищі духу патріотизму?

Нам не треба вигадувати велосипед чи завозити його з–за кордону. Маємо тільки пам'ятати власну історію – традиції козацького патріотизму і православного братства, які дозволили нашому народу вистояти і проти татарської навали, і проти польської колонізації, і проти фашизму.

Можна говорити російською і щиро любити Україну

Викликає питання положення Програми щодо підтримки україномовних молодіжних друкованих засобів масової інформації, теле– та радіопрограм, Інтернет–центрів. Не треба плутати патріотизм і націоналізм! Спроби вести патріотичне виховання виключно українською мовою ніколи не дадуть належного результату. Адже більшість молодих людей в Україні говорить російською мовою. Це факт, з яким треба рахуватися. Ми повинні виховувати не українських націоналістів, а патріотів України. Тому молодіжні ЗМІ потрібно підтримувати, виходячи не з їхньої мови, а з того, які ідеї вони несуть у суспільство, як впливають на виховання молодих громадян.

Як представник Харківщини я знаю цю ситуацію з власного досвіду. Насильницька українізація освіти аж ніяк не сприяє утвердженню патріотизму в молодіжному середовищі. Яна Клочкова, Андрій Шевченко чи брати Клички, які говорять російською мовою, своїм прикладом роблять значно більший внесок в патріотичне виховання молодих українців, ніж всі націоналісти разом взяті.

Будь–яка дискримінація – це порушення прав людини. Це стосується й так званої «позитивної» дискримінації, яка передбачає надання певних пільг чи привілеїв окремим соціальним групам за расовою, етнічною або, в нашому випадку, мовною ознакою.

Те ж саме стосується проблеми виховання у молоді поваги і шани до національної символіки. У нас є державна символіка, затверджена Конституцією України. Її має поважати і шанувати кожен громадянин, незалежно від віку чи походження. Разом з тим кожен народ має власну символіку – це і національні кольори, і пісні, і рослини, і традиційне вбрання. У росіян, поляків чи кримських татар є власні традиції, які становлять величезний культурний пласт поліетнічного суспільства України. І без опертя на ці традиції повноцінного патріотичного виховання у нас ніколи не буде.

Національна політика – дуже делікатна сфера. І систему патріотичного виховання молоді потрібно будувати, виходячи саме з цього. Інакше ми ризикуємо спровокувати в суспільстві протистояння на національному грунті. В молодіжному середовищі це особливо небезпечно, адже молодь відома своїм радикалізмом. І саме від нас, політиків, багато в чому залежить, стане цей радикалізм чинником націонал–екстремізму чи ми зуміємо спрямувати його в русло конструктивного творення на благо всього суспільства.

Володимир ГОШОВСЬКИЙ,
народний депутат України




підбірка нормативно-правових актів, якими регулюються питання соціального захисту переселенців, надання їм різних видів пільг та державної допомоги.
Детальніше


Афоризми
От налогов за границу убегает никак не меньше людей, чем от диктаторов.
Дж. Ньюмен

Відгуки і рекомендації
"Перша торф'яна компанія"
«Национальная правовая палата» - это та команда профессионалов, с которой чувствуешь безопасность и поддержку при реализации любого нового бизнес-проекта.
Детальніше


Як позначиться на результатах місцевих виборів введення мажоритарної системи?
Не змінить ситуацію
Склад рад стане "чистіше"
Необхідна змішана система виборів



Особистий кабінет

Логін
Пароль
 



  Надрукувати

© 2007-2008 Copyright Национальная Правовая Палата. Использование материалов данного сайта допускается только при наличии письменного разрешения
Разработка сайта - CodEX World Studio