Самойленко Анна, заступник Голови Національної правової палати: | Київ | "Правовий тиждень"

Виборність суддів: чи потрібна така практика Україні?

В Україні доволі давно піднімається питання щодо можливості обрання суддів народом. Проте, на мою думку, Україна поки що не готова до обрання суддів виборцями. По-перше, людина, яка не має відповідних знань у сфері юриспруденції, не зможе об’єктивно оцінити професіоналізм та досвід кандидата у судді.

По-друге, запровадження механізму обрання суддів народом потребує ретельної розробки та належного фінансування. Адже всім відомо, що на сьогоднішній момент судові органи України не забезпечені елементарним – поштовими марками, конвертами, папером, комп’ютерною технікою та приміщеннями. Необхідно опрацювати організаційний процес висунення та обрання кандидатів у судді, створити новий державний орган (комісію), який б безпосередньо організовував та контролював даний процес, займався підрахунком голосів та тісно взаємодіяв з виборцями.

Для цього слід прийняти нормативний акт, який би регулював діяльність такого органу, та  внести змін у чинне законодавство України, в першу чергу, - у Конституцію України, та закони України  «Про судоустрій України» і «Про статус суддів».

По-третє, говорячи вже конкретно про вимоги, які повинні ставитись до кандидата у судді, то слід відмітити, що суддею повинна бути людина, яка має не тільки відповідний рівень знань та досвід роботи у галузі права, а й володіє високими моральними якостями. На жаль, слід констатувати той факт, що на сьогоднішній момент, відношення та культура поведінки судового персоналу, особливо у місцевих судах, залишають бажати кращого. Неетична та непрофесійна поведінка, відсутність поваги до відвідувачів суду стали запорукою діяльності місцевих районних судів. Це вже не кажучи про годинні затримки під час судових слухань та відкладення судових засідань на тривалий строк у зв’язку з завантаженістю судів. Відсутність поваги до закону яскраво демонструє нинішня ситуація з Вищим адміністративним судом України, коли формально існують два голови ВАСУ, дві печатки ВАСУ, а державні та правоохоронні органи не можуть нічого вчинити у даній ситуації.

Тому ми не можемо говорити про викорінювання корупції та підвищення ефективності діяльності органів судової влади, запровадивши лише чергову судову реформу, яка потребуватиме значного часу та коштів. Звичайно, використовуючи в подальшому позитивний міжнародний досвід США, Польщі, Угорщини, Чехії та інших країн, ми можемо говорити про можливість обрання суддів народом.

Проте на сьогодні, коли у нас настільки недосконале існуюче законодавство, майже відсутнє громадянське суспільство, не кажучи вже про низький рівень правової культури населення, запровадження даного механізму без проведення ряду інших реформ, буде неефективним. Лише тоді, коли Україна стане дійсно демократичною країною, яка забезпечуватиме дотримання та виконання чинного законодавства України державними органами та пересічними громадянами, обрання суддів виборцями стане цілком можливе. Адже судді мають бути поза політикою та виступати взірцем  судової етики та правової культури.

"Правовий тиждень", 20.01.2010 р.