В рамках застосування люстрації порушуються принцип презумпції невинуватості, передбачений ст. 1 Законом України «Про очищення влади»

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про очищення влади» закріплено, що очищення влади ґрунтується на таких принципах, як: верховенство права та законність; відкритість, прозорість та публічність; презумпція невинуватості; індивідуальна відповідальність; гapaнтування права на захист.

На сьогоднішній момент в рамках застосування люстрації порушуються принцип презумпції невинуватості, передбачений ст. 1 Законом України «Про очищення влади», адже  вину тих осіб, які потрапляють під люстрацію навіть не намаються довести, перевірити факт порушення цією особою законодавства, перевірити можливості цієї особи вчиняти дії, спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України, протиправні порушення прав і свобод людини під час перебування на займаній посаді. Відповідно, очищення влади не ґрунтується, окрім зазначеного, і на принципі індивідуальної відповідальності та верховенства права та законності загалом.

Принцип презумпції невинуватості закріплений положеннями ч.1 ст.11 Загальної декларації прав людини: «Кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечують усі можливості для захисту». Презумпція невинуватості зафіксована у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, зокрема у п.2 ст.14: «Кожен обвинувачений в кримінальному злочині має право вважатися невинним, поки винність його не буде доведена згідно з законом». У ст. 62 Конституції України зазначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Більше того, в Основному Законі прямо передбачено, що ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Таким чином, норму, зазначену у Законі України «Про очищення влади», можна автоматично не виконувати, адже вона є неконституційною.

Так, зокрема, відповідно до ч.1-2 ст. 1 ЗУ «Про очищення влади», очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Зважаючи на наведене, доцільно відзначити, що положення Закону України «Про очищення влади» суперечить наступним нормам Конституції України: 1) частин першої і другої статті 8 щодо визнання та дії в Україні принципу верховенства права, прийняття законів та інших нормативно- правових актів на основі Конституції України й відповідно до її положень; 2) частини другої статті 19 про те, що органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 3) частини третьої статті 22 про недопустимість при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод людини й громадянина; 4) статті 64, згідно з якою конституційні права не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гapaнтування права на захист.

У той же час, ст. 3 вказаного Закону, зокрема, в п. 2, встановлює перелік осіб, для яких встановлюється заборона обіймати певні державні посади та які повинні бути звільнені уповноваженими особами відповідно до п. 2 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про очищення влади».

Таким чином, встановлення переліку осіб, які повинні бути звільнені в обов’язковому порядку без проведення перевірки, суперечить не тільки принципам верховенства права, презумпції невинуватості та індивідуальної відповідальності, закріплених в ч.2 ст. 1 Закону, а й самій меті люстрації. Адже, метою Закону є саме недопущення до влади осіб, які здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини. В той же час, для встановлення того, чи сприяла особа заходам спрямованим на з узурпацію влади Януковичем, необхідно провести відповідну перевірку.

Анна Самойленко, Голова Національної правової палати