Казахи склали конкуренцію росіянам за українські уранові родовища

Україна веде переговори з Казахстаном про спільне освоєння уранових родовищ у Кіровоградській області, включно з найпотужнішим у Європі - Новокостянтинівським. Джерело з Мінпаливенерго стверджує, що зацікавленість у співпраці зумовлена тим, що КазахАтомПром, як і Україна, розробляє власні уранові родовища методом підземного вилуговування.
На початку березня Віктор Ющенко відвідав Казахстан.  Розмова там велася про перспективи співпраці в царині спільної розробки українських уранових активів. Проте ця інформація не набула розголосу, хоча стало відомо, що казахський капітал готується до потужної експансії в Україну. Заступник голови Національного банку Казахстану Медет Сартабаєв у коментарях ЕП повідомив, що "національний оператор КазахАтомПром розвивається потужними темпами, і плани стосовно інвестування у нього великі". Помічники Сартабаєва підтвердили, що під час візиту Ющенка справді говорили про перспективи спільного видобутку урану в Україні.
Схоже, казахи мають шанс потіснити росіян на українському ринку. В червні 2007 року під час відвідин Києва керівником Росатому Сергієм Кириєнком прозвучала відверта заява про намір російської сторони розробляти Новокостянтинівське родовище урану, запасів якого вистачить Україні на сотні років. Тоді голова атомного відомства сказав про готовність "помінятися з Україною активами атомно-промислового комплексу". І це викликало негативну реакцію з боку команди президента Віктора Ющенка, адже уранова залежність посилила б і без того потужну енергетичну залежність України від Кремля.
Чому казахи, а не росіяни?
Справді, є вагомі чинники, які свідчать про те, що Україна схильна зупинити свій вибір на співпраці з казахами, а не з росіянами. Концерн "КазахАтомПром" належить до переліку восьми компаній світу, які контролюють 80% видобутку урану. В цьому списку казахи значно випередили російського монополіста - компанію "ТВЕЛ", досі єдиного постачальника ядерного палива для українських АЕС.
Водночас Україна також може стати повноцінним гравцем на світовому ринку урану, адже входить у десятку країн, які володіють найпотужнішими запасами цієї сировини.
Сприяє налагодженню нашої співпраці з казахами ще й той чинник, що влітку 2007 року компанія "КазахАтомПром" придбала у японської Toshiba 10% акцій американської Westinghouse - світового лідера з виробництва ядерного палива та будівництва АЕС. Вартість цієї угоди - 540 млн дол. Цілком очевидно, що створення згаданого альянсу вплине на розвиток атомної енергетики України. Цілком імовірно, що Україна прискорить спільне з казахами виробництво ядерного палива для АЕС, використовуючи для цього технології Westinghouse.
Американська альтернатива російським паливним касетам уже успішно випробувана на реакторах Південно-Української АЕС - фінансування проекту здійснював американський уряд. Саме тому днями наш національний оператор - НАЕК "Енергоатом" - підписав контракт із Westinghouse на постачання палива для трьох із тринадцяти енергоблоків АЕС протягом 2011-2015 років (але на комерційних умовах).
Американці планують доправити до України як мінімум 630 паливних касет, чого вистачить для перезавантаження паливом трьох енергоблоків Підвенно-Української, Рівненської та Хмельницької АЕС протягом 5 років. Але ядерне паливо для начинки цих касет закуповуватиме сам Енергоатом на світових ринках - у того виробника, який продасть дешевше. Тож не виключено, що паливо матиме російське походження, якщо коштуватиме дешевше.
У коментарях ЕП директор Департаменту ядерної енергетики та атомної промисловості Мінпаливенерго Наталія Шумкова підтвердила, що сьогодні вартість російського палива для України на третину нижча, ніж на світових ринках (нині на спотовому ринку 1 кг урану коштує 190 дол.).
А ще краще, якщо ядерну начинку для паливних касет американці вироблятимуть повністю з української сировини. І для цього є всі необхідні умови. Поставивши за мету забезпечити енергетичну безпеку України, влада зробила ставку на розвиток атомної енергетики. Таким же шляхом ідуть більшість країн, які розвиваються.
За даними МАГАТЕ, до 2015-го року не менше чверті всієї генерованої на планеті електроенергії припадатиме на атомні електростанції. Енергетична стратегія України до 2030-го року головну роль теж відводить атомній енергетиці. Виробництво струму ядерними блоками має зрости понад удвічі - до 220-ти мільярдів кіловат-годин щорічно. Для цього необхідно подвоїти потужності АЕС.
Для втілення цих грандіозних планів в Україні є всі передумови: запасів урану та цирконію, необхідних для виготовлення паливних касет, нам вистачить на сотні років. За цим показником Україна посідає шосте місце в світі. Але поки що потреби вітчизняних АЕС забезпечуються лише на третину.
А тому до 2015 року уряд пообіцяв повністю забезпечити потребу вітчизняних АЕС власним ураном. Але для цього треба втричі збільшити його видобуток. І хоча запасів ядерної сировини у нас більш ніж достатньо, є чимало запитань, як освоїти цей золотий запас, адже в державній скарбниці на це коштів не вистачає.

"Економічна правда"