Соціальна допомога в Україні: яку допомогу повинні отримати діти війни?

У цей складний для всіх нас час ми все ж не втрачаємо віри у краще. Як це не банально, але віра допомагає витримати нам усі негаразди. Навіть якщо не виплачують зарплату, навіть якщо ціни зросли у кілька разів, навіть якщо немає роботи. Сумну картинку доповнюють ще й проблеми із соціальними виплатами. До участі у діалозі саме з приводу виплати соціальної допомоги ми запросили заступника Голови Національної правової палати з правових питань  Анну Гранкіну.

- Наскільки зараз актуальне питання виплати соціальної допомоги?
- На мою думку це досить актуальне питання. І таким буде й завтра. Особливо в умовах економічного становища країни. Взагалі під соціальними виплатами необхідно розуміти додаткове соціальне забезпечення громадян. Це не обов’язково мають бути люди, які потребують такої допомоги, оскільки соціальні виплати передбачаються громадянам незалежно від їх фінансового становища, а в залежності від їх статусу. На сьогоднішній день, на жаль, обіцянки політиків, навіть викладені у вигляді законодавчих актів, дуже розходяться із реальною ситуацією. Для того, щоб отримати належні по праву соціальні виплати, необхідно, часом необхідно згадати страшенну бюрократію, яка досі має місце в нашій країні, та зібрати кіпу паперів, відстояти довгі черги для того, щоб добитися виплати певної соціальної допомоги. Також можу сказати, що в мережі інтернет дуже часто зустрічаються новини про те, що скорочують соціальні виплати, або роз’язснення щодо того, як ці виплати отримати. На жаль, довкола цієї теми дуже багато розмов, проте жодних конкретних дій.

- З виплатою соціальної допомоги і раніше не все було добре, а зараз взагалі ситуація стала складнішою. Це пов’язано і з фінансовою нестабільністю як в Україні, так і в світі.

- Це дійсно проблема. І спеціалісти Національної правової палати переконані – необхідно щось робити, адже під лежачий камінь вода не тече. Тому, треба йти і відстоювати свої права.

- Це означає, що ви докладаєте зусиль, щоб вчасно виплачувалась допомога, в повному обсязі?

- Національна правова палата зазвичай стає на бік  звичайних громадян, які бажають не просто отримати будь-як соціальну виплату, а повною мірою реалізувати своє право, передбачене законодавцем і гарантоване державою. Незалежно від того, чи будуть це інваліди, діти війни, матері, які тільки-но народили дітей – ці виплати вони повинні отримати!

- Дуже багато зараз звернень саме з приводу нарахувань виплат дітям війни. Які для цього є законні підстави?

- Можна сказати, що 2004 рік був, по суті, певним проривом, оскільки саме в цьому році був прийнятий Закон України «Про соціальний захист дітей війни». Цей Закон передбачив, зокрема, таке поняття, як «діти війни», визнання державою такої категорії громадян як такої, що потребує соціального захисту і певних пільг від держави, а головне – передбачив механізм здійснення таких виплат, перелік пільг для такої категорії громадян. Прийняття такого Закону та визнання статусу дітей війни є дуже позитивним кроком з боку нашої держави, оскільки підлітки, які росли під час другої світової війни мають право на захист та допомогу від держави. Варто зазначити, що статусу «діти війни» можуть набути громадяни, яким на час закінчення війни – 2 вересня 1945 року – не виповнилось 18 років. Саме така категорія громадян має право на соціальну допомогу від держави та на певний перелік пільг.

- Пані Анно, хто складає списки осіб, які належать до цієї категорії? Їх готує держава чи людина може самостійно подати певну заяву?

- Насправді, не існує такого поняття як «списки дітей війни». Право отримати такий статус та передбачені законодавством пільги може кожен громадянин, який на 02 вересня 1945 року не мав  повних 18 років. Для цього потрібно звернутися із відповідною заявою до органу соціального захисту.

- Що першочергово необхідно зробити людині, щоб отримати визначені законодавством пільги для дітей війни? Які документи йому потрібно мати із собою?

- В першу чергу необхідно звернутися із заявою до органів соціального захисту населення, додавши при цьому необхідні документи. Це повинен бути документ, в якому зазначається місяць і рік його народження. В Україні – це паспорт. В разі, якщо такий орган стає на заваді людині в отриманні соціальної допомоги, або ігнорує звернення громадян, то необхідно звертатися до судових органів. Тому що, нічого не роблячи, на жаль, людина може нічого і не отримати.

- Національна правова палата, яку Ви представляєте, займається такими справами?

- Так, звичайно. З цих питань ми представляємо інтереси громадян в судах, допомагаємо у складанні позовних заяв, розрахунку тих виплат, право на отримання яких вони мають. Громадянам, які не мають вищої або принаймні певної юридичної освіти, складно самостійно розрахувати розмір соціальних виплат, визначити, скільки йому, наприклад, заборгувала держава з виплати соціальної допомоги. Це пов’язано з тим, що існують певні умови. Рішенням Конституційного суду визнано неконституційним рішення про призупинення виплат дітям війни соціальної допомоги, що було зроблено Верховною радою.

- Чи багато людей зараз звертаються за такою допомогою? Тобто, чи можна скласти певний висновок щодо роботи таких органів, які займаються виплатою соціальної допомоги?

- Ваше питання дуже актуальне. Представляючи в судах інтереси громадян з цього питання, я звернула увагу на те, що судді навіть жартують, що одна з категорій справ на сьогоднішній день, яка займає більше половини їхньої роботи, це саме порушення умов виплати соціальної допомоги. Також, справи щодо відносин з банками. Тож, звертається величезна кількість людей, тому що вони розуміють, що вони мають право на певні виплати, вони мають право отримати певну пільгу, додаткову відпустку. Найбільш актуальним є питання доплати до пенсії, але є також інші види пільг, які передбачені даним Законом, тому люди, звичайно, хочуть їх отримати.

- Де складніше почувається людина – в суді, доводить її справу до кінця і виносить певне рішення виплачувати допомогу чи ні, чи вже безпосередньо тоді, коли вже повинна отримати цю виплату?

- Сам процес досить непростий, як може здатися на перший погляд. Навіть той моральний тиск, який здійснюється на людину в наших судах, досить важко витримати звичайній людині, яка, наприклад, не знає, де знаходиться канцелярія того суду, що необхідно подати як додаток до цієї позовної заяви, як потрібно поводити себе в судовому засіданні, як звертатись до суду. Як пояснювати та виправдовувати свої вимоги, чому нарахована повинна бути саме така сума, а не інша і т.д. Це перший етап, який потрібно пройти і це не означає, що суд задовольнить позовну заяву людини повністю або в тій частині, де йдеться про виплату соціальної допомоги. В разі винесення судом рішення на користь позивача людині необхідно звернутися до виконавчої служби, що є також дещо складною процедурою для людини, яка не має юридичної освіти. Оскільки необхідно знати, в яку саме виконавчу службу звернутися, які строки здійснення виконавчого провадження, які документи подаються для виконавчого провадження. На жаль, як ми знаємо, виконавча служба працює в Україні далеко не ідеально. В юридичних колах, до речі, точаться дуже великі суперечки, чи доцільно реалізовувати практику приватних виконавців, оскільки державна виконавча служба може затягувати  виконання рішення, навіть якщо воно на вашу користь.

- Європейський суд вже неодноразово підкреслював, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань. Але в нашій країні, здається, все робиться не для того, щоб допомогти людині, дати їй соціальну допомогу, гарантовану державою, а, навпаки, для того, щоб проігнорувати бажання людини отримати допомогу. 

- Відсутність коштів, це, можливо, для когось і об’єктивна причина. Та, все ж законодавець – Верховна Рада – сам прийняв відповідний Закон, зокрема у 2004 році. Неодноразово і депутати, і інші посадові особи нашої держави високих чинів обіцяли ці виплати. Але, з одного боку, роблячи крок назустріч людям, в той же час робить певні вчинки для виключення можливості для цих людей отримати ці виплати, оскільки в бюджеті, наприклад, виключаються або призупиняється дія статтей, які передбачають виплату соціальної допомоги. В зв’язку з цим 9 липня 2007 року Конституційним судом України було визнано неконституційними положення законодавства, які призупиняли виплату соціальної допомоги дітям війни. І при тому, що на віть Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачається, що жодним законодавчим актом України не можна обмежувати або забороняти соціальні виплати дітям війни.

«Вечірній автограф»
Бесіду вела Олена Зелінченко, радіо «Ера», 21 квітня 2009 р.     
Аудіозапись програми >>>

ДОВІДКА ЮРИСТІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРАВОВОЇ ПАЛАТИ:

Дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Статус та права дітей війни визначені Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV.

Дітям війни надаються наступні пільги:
1. Право на переважне залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників.

2. Пикористання чергової відпустки в зручний для них час; одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік.

3. Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи.

4. Першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва та городництва.

5. Безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області (Автономної Республіки Крим) за місцем проживання.

6. Право на 25-відсоткову знижку при платі за користування комунальними послугами (газом, електроенергією тощо) у межах середніх норм споживання. (надаються за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищував величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, збільшену на коефіцієнт 1,1 у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України).

7. Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

8. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Відповідно до вимог Порядку посвідчення права особи на пільги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.04.2006 р. № 107, для отримання статусу «дитина війни» громадянину слід звернутись  до регіонального органу праці та соціального захисту населення (за зареєстрованим місцем проживання) з паспортом та пенсійним посвідченням.

На підставі поданих документів регіональний орган праці та соціального захисту населення повинен проставити у пенсійному посвідченні відповідний штамп. Виготовлення штампів здійснюється на замовлення регіональних органів праці та соціального захисту населення за рахунок коштів місцевих бюджетів.

До виготовлення зазначених штампів, а також у разі наявності в особи ламінованого пенсійного посвідчення або втрати пенсійного посвідчення (до отримання дубліката) особам, які належать до дітей війни, органами праці та соціального захисту населення видаються тимчасові довідки.