Ахметов вимиває кошти з "Дніпроенерго"?

Закріпивши власний менеджмент в генеруючій компанії "Дніпроенерго", Ринат Ахметов не перестав "викачувати" з неї кошти. Можливо, не впевнений, що збереже контроль над нею у майбутньому. Але держава робить те саме з коштами інших генеруючих компаній.

Підприємство Рината Ахметова, компанія "Східенерго", наразі є єдиним прибутковим українським підприємством теплової генерації. Водночас, в компанії "Дніпроенерго" збиток на кожну кіловат-годину виробленої електроенергії складає 2,74 копійки.

Це - більше, ніж в середньому на ТЕС Національної акціонерної компанії "Енергетична компанія України", де збитковість складає 2,24 коп/кВтг.

Збитковість "Дніпроенерго", як і всіх інших державних генкомпаній, спричинена зниженим через кризу промисловим енергоспоживанням, яке наразі не покриває "соціальних" тарифів для населення.

А прибуток "Східенерго" можна пояснити дешевою закупівельною ціною вугілля, яке постачається від афільованих вугільних підприємств "Шахта "Комсомолець Донбасу" та "Павлоградвугілля". Хоча, ті ж самі шахти постачають вугілля і на "Дніпроенерго".

Нагадаємо, що контрольний пакет "Дніпроенерго" управляється НАК "ЕКУ", однак директори компанії - лояльні до ахметівської енергетичної корпорації ДТЕК. І в березні Тимошенко й Ахметов, фактично, домовилися про збереження статус-кво.

Проте донецький олігарх, схоже, не впевнений, що зможе зберегти контроль над цією компанією, хоча посадовці ДТЕКа неодноразово заявляли, що прагнуть взяти участь у приватизації цієї компанії.

Тому компанія "Дніпроенерго" сьогодні не має тих преференції при купівлі вугілля, як інші компанії ДТЕК.

"Минулого року вони продавали для "Східенерго" вугілля за дуже низькими цінами, а для "Дніпроенерго" - за дуже високими, тому що не було впевненості, що вони зможуть зберегти контроль над компанією. Зараз така впевненість є, але ДТЕК, схоже, продовжує стару цінову політику", - пояснив один з учасників ринку.

Проте, нагадаємо, що держава з підконтрольними їй генкомпаніями "Центренерго", "Донбасенерго" та "Західенерго" поводиться так само: вона продає їм вугілля за ціною 527 гривень за тону без ПДВ та транспортних витрат, та ще й змушує закуповувати їх надлишкові обсяги, щоб забезпечити надходження коштів шахтарям.

Разом з тим, ціна вугілля на приватних шахтах ледь не вдвічі нижча за державну, але підприємства закуповують вугілля тільки у держпідприємства "Вугілля України", а більшість приватних вуглевидобувних шахт мають проблеми зі збутом.

Півмільярда за півроку

Справді, 2009 року "Дніпроенерго" закуповував вугілля на тендерах за ціною, що була трохи нижчою за державну. Переможцем усіх тендерів виявлялися структури, що входять до ДТЕК.

Згідно з даними "Вісника тендерних закупівель", контрактна ціна в цих угодах склала 631-633 гривні з ПДВ за тонну вугілля, тобто, 506 гривень без ПДВ, або на 21 гривню дешевше за державну.

Таким чином, за свідченням НАК "ЕКУ", за перше півріччя ВАТ "Дніпроенерго" закупило 2,333 мільйони тонн вугілля.

Водночас, за даними прес-служби ДТЕК, за 2008 рік собівартість тонни рядового вугілля склала на ВАТ "Павлоградвугілля" 222,2 гривні, на ВАТ "Шахта "Комсомолець Донбасу" - 250,1 гривні за тонну. Тобто, за перше півріччя з "Дніпроенерго" було "викачано" більше 600 мільйонів гривень. Хоча, звісно, не порушуючи при тому закону.

Щоправда, ахметівська компанія не зловживає державним досвідом і не змушує генкомпанію закуповувати надлишки вугілля, які на ТЕС НАК "ЕКУ" досі не вміщуються на складах, що переповнені приблизно на 30%.

Заповнення складів ТЕС "Дніпроенерго" знаходиться в межах норми: Придніпровської - 77%, Криворізької - 25%, Запорізької - 34%.

Монопольна перевага

Симптоматично, що "Дніпроенерго" - єдина державна генкомпанія, яка цього року дозволяє собі закуповувати приватне вугілля.

Вважається, що урядовою постановою заборонено це робити компаніям, які належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади. І через це приватні вугільники, втративши ринок збуту, неодноразово протестували.

Проте джерела в НАК "ЕКУ" свідчать, що не все так категорично: державні компанії не зобов'язані закуповувати вугілля лише у ДП "Вугілля України". Інша справа, що придбати у цього підприємства паливо вони можуть без проведення тендерів.

"І директори підприємств купують державне вугілля, якщо не хочуть вилетіти зі своїх посад. А "Дніпроенерго" це не цікавить, там директора ніхто звільнити не може, тому вони можуть спокійно проводити тендери", - зазначив учасник ринку.

Дійсно, згідно з постановою Кабінету міністрів №285-2009-п від 2 квітня 2009 року, ці підприємства "здійснюють закупівлю вугілля кам'яного, що видобувається підприємствами, які належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості, за процедурою закупівлі в одного учасника - державного підприємства "Вугілля України" без погодження з Міністерством економіки".

За словами заступника керівника Національної правової палати Анни Гранкіної, постанова дає лише преференції держпідприємствам при їх бажанні купити вугілля у ДП. "При цьому, прямої заборони на проведення тендерів при закупівлі кам'яного вугілля у інших підприємств постанова не містить", - пояснює юрист.

Більше того, як свідчить прес-служба компанії, ДП "Вугілля України" жодної тендерної пропозиції 2009 року не надавало.

Отже, закупівля палива у приватної компанії є законною. Проте, це, не дуже й важливо, адже державне вугілля все одно дорожче. Натомість, реальні приватні компанії, які могли би взяти участь в аукціонах могли би "збити" ціну на вугілля.

Однак вони не брали участь у конкурсі, за словами учасників ринку через те, що не могли запропонувати необхідної кількості саме марки "П" - сорту, на якому працюють 2 з 3 електростанцій "Дніпроенерго".

За інформацією аналітика інвесткомпанії Dragon Capital Сергія Гайди, переважну більшість вугілля марки "П" в Україні видобувають державні компанії, а шахта "Комсомолець Донбасу" виробляє майже весь приватний обсяг вугілля цієї марки.

Отже, єдина "зачіпка", яка може допомогти знизити закупівельну ціну вугілля на "Дніпроенерго" і, разом з тим, її збитковість, міститься в антимонопольному законодавстві. Проте доводити це державні органи не поспішають - принаймні, при нинішньому керівництві Кабміну.

"Економічна правда"