Передача прав управління бізнесом іншій компанії: перспективи законопроекту

9 квітня 2012 у ВР був зареєстрований законопроект № 10312, якимпропонується надати право юрособам передавати повноваження виконавчогооргану іншому юрособі, що діє як керуюча компанія. З ініціативи ЮРЛІГІ експертипроаналізували можливі наслідки даного проекту.

В Україну юрособи зможуть бути призначені директорами інших юридичних осіб - у разі прийняття проекту Закону «Про внесення змін до деяких законів України (щодо виконавчих органів юридичних осіб)», яким передбачається передача функцій виконавчих органів юридичних осіб іншим юридичним особам. По суті, пропонується встановити правила передачі управління бізнесом іншій компанії для підвищення ефективності управління, попередження виникнення корпоративних конфліктів і централізації управління групою взаємопов'язаних підприємств. Правовідносини між підконтрольною і керуючої компаніями, в такому випадку, будуть регулюватися цивільно-правовим договором. Така практика існує на Заході, але нова для України.

Дані новації є прогресивними й актуальними для національної правової системи, вважають юристи. Законопроект дає можливість власникам бізнесу визначати оптимальні способи управління їх активами, зазначила партнер ЮФ Ulysses Анна Зоря. Дані зміни можуть істотно полегшити діяльність холдингових компаній і створити дієвий механізм функціонування холдингових структур. У випадку, якщо запропонований законопроект буде прийнятий Верховною Радою, для холдингових компаній стануть неактуальними багато проблемних питання, пов'язані зі структуруванням корпоративного управління. Так, наприклад, відпаде необхідність найму менеджменту для дочірніх компаній, значно зменшаться ризики, пов'язані з діяльністю «дочірніх компаній другого рівня», адже в такому випадку холдинг зможе забрати собі контроль над компаніями, що належать їх дочірньої компанії, минаючи зайва ланка корпоративного управління.

На думку провідного юриста ЮК «НОБІЛІ» Олени Фоміної, передача функцій з управління підприємством висококваліфікованими фахівцям у сфері управління, якими по ідеї законопроекту має з'явитися керівне підприємство, дозволить підвищити ефективність управління та уникнути корпоративних конфліктів.

Ідеї, які закладені в цьому законопроекті, дуже актуальні і затребувані для побудови сучасної системи корпоративного управління. В кінцевому результаті цей механізм дасть можливість використовувати інструмент фактичного контролю над бізнесом за відсутності відносин власності, централізувати управління групою взаємопов'язаних юридичних осіб, а також використовувати цю правову конструкцію з метою оптимізації оподаткування за рахунок високої вартості послуг керуючої компанії, вважає юрист департаменту корпоративної практики ЮК « Лігал Асистанс Груп »Роман Лещенко.

Між тим, не все так безхмарно, і при реалізації законопроекту можливі правові колізії.

Можливі колізії

На думку Олени Фоміної, деякі норми викликають особливі побоювання і підлягають зміні. Так, відповідно до проекту, підпорядкованим підприємством може бути будь-яка юридична особа або об'єднання юридичних осіб. Але передача повноважень виконавчого органу підприємств державної або комунальної форми власності недержавного юрособі може привести до порушення прав держави або територіальної громади внаслідок неправомірного відчуження активів такого підприємства.

Також проектом передбачається укладення договору про передачу повноважень виконавчого органу юридичної особи в письмовій формі. Але простої письмової форми недостатньо для регламентації правовідносин між керівником і підлеглим підприємствами та захисту інтересів контрагентів підлеглого підприємства. Наприклад, може виникнути спокуса укласти договір про передачу повноважень заднім числом, щоб уникнути відповідальності керівних органів підприємства, або змінити умови такого договору і т.п., пояснила Е.Фоміна, запропонувавши введення державної реєстрації договорів або створення іншого механізму, за допомогою якого інформація про укладенні такого договору буде загальнодоступною.

Крім того, слід звернути увагу на податкові аспекти. Як розповіла Ганна Зоря, в країнах, де застосовується подібна схема роботи, податкові органи досить часто намагаються оскаржити право підконтрольної компанії на включення плати за такі послуги до витрат, обгрунтовуючи це тим, що залучення керуючої компанії в даній конкретній ситуації економічно необгрунтовано й недоцільно. Особливо, якщо отримувана вигода від такого управління значно нижче розміру плати за такі послуги. Крім того, як додатковий аргумент, податкові органи використовують неналежне документування компаніями наданих послуг, а саме відсутність конкретики в переліку тих послуг, які надані. Можливо, варто безпосередньо врегулювати дане питання, внісши зміни в податкове законодавство.

Крім того, можливі колізії між поняттям «податкову адресу» і «місцезнаходження юридичної особи». Відповідно до законопроекту, договором про передачу повноважень виконавчого органу можна буде передбачити, що місце розташування керованого юридичної особи буде визначатися за місцем розташування керуючого підприємства. Така новела може спричинити за собою цікаві наслідки, вважає партнер АК «Скляренко і партнери» Андрій Сидоренко. Зокрема, що випливає з корпоративних відносин позов до господарського суспільству потрібно буде подавати не за місцем його розташування (як правило, це фактичне місцезнаходження виробничих активів та головних органів управління товариством), а за місцем реєстрації керуючого підприємства. Не зовсім зрозуміло також, як у такому разі бути з реєстрацією керованого підприємства як платника податків. Адже за загальним правилом реєстрація здійснюється за місцезнаходженням платника податків. Законопроект не дає відповіді на питання, чи потрібно платнику перереєструватися за місцем знаходження керуючого підприємства.

Закон повинен чітко визначати і зону відповідальності керуючої компанії, форму і порядок реєстрації статутних документів компанії в частині управління, обмежити кількість компаній, що знаходяться під управлінням однієї керуючої компанії, виходячи з розміру її активів, вважає А.Зоря: «Необхідно обмежити можливість зловживання подібною структурою управління, щоб компанії не могли створювати довгі і заплутані ланцюжки керуючих, передаючи один одному повноваження управління. Наприклад, можна визначити, що в менеджмент компанії, яка є керуючою компанією, можуть входити лише фізичні особи. Більш того, враховуючи досвід інших країн, компаніям, які будуть вдаватися до подібних послуг, необхідно мати достатньо аргументів щодо розміру плати за такі послуги, а також забезпечити належне оформлення наданих послуг ».

Законопроект обійшов увагою Закон «Про холдингові компанії в Україні», і не пропонує внесення змін до цього нормативний акт. Крім того, в законопроекті взагалі відсутня норма про те, чи може керуюче підприємство бути учасником (акціонером) керованого підприємства (підприємств), звернув увагу О.Сидоренко. Також автори законопроекту проігнорували питання, пов'язані з можливими корпоративними відносинами між керуючим підприємством і керованим підприємством. Не зовсім зрозуміло, наприклад, чи може керуюче підприємство або його працівники (посадові особи) входити до складу наглядової ради або ревізійної комісії керованого підприємства.

Підсумки: готовність проекту та бізнес-спільноти

На даний момент загальна система законодавства Україна не повністю готова до введення змін, пропонованих законопроектом, відзначають експерти.

Незрозуміле питання відповідальності менеджменту керуючої компанії в разі порушення підконтрольною компанією законодавства (в т.ч. відповідальності за несплату податків підконтрольної компанією), істотно ускладнюється процедура перевірки повноважень представника підконтрольної компанії та багато інших, звертає увагу А.Зоря. Значне побоювання викликає також можливість повторного появи у законодавця думок про введення кримінальної відповідальності компаній.

Разом з тим, враховуючи досвід зарубіжних країн, даний законопроект є необхідним і його прийняття позитивним чином вплине на корпоративне регулювання учасників ринку. Однак перед прийняттям закону необхідно провести його детальне обговорення не тільки з фахівцями у сфері корпоративного і цивільного права, але також обговорити необхідні зміни в податкове і кримінальне законодавство, щоб згодом не виникало конфліктів при його застосуванні.

«Корпоративне законодавство України необхідно удосконалити шляхом введення нових механізмів корпоративного управління, - переконаний Р.Лещенко. - Механізми надання повноважень виконавчого органу однієї юридичної особи іншій використовуються в інших європейських країнах і зарекомендували себе дуже позитивно. Юридичний аналіз проекту № 10312 підтверджує тезу, про те що правильна і актуальна законодавча ініціатива «кульгає» концептуальним нерозумінням суті цієї юридичної конструкції і як наслідок низьким рівнем юридичної техніки законопроекту ».

Як роз'яснив юрист, правова природа відносин між керуючим і керованим ним юридичною особою полягає в тому, що керуючий заступає на місце виконавчого органу такої особи, при цьому виконавчий орган самоусувається. Передача повноважень з управління юридичною особою керуючому аж ніяк не має на увазі, що виконавчий орган товариства зникає раз і назавжди, немає, - відбувається заміщення на певний строк посади (поста) виконавчого органу іншим самостійним особою.

Отже, експерти одностайні в думці, що законопроект № 10312 корисний, але потребує суттєвого техніко-юридичного і концептуального доопрацювання.

"ЮРЛIГА"