Топ-10 правових подій тижня для бізнесу

ЮРЛІГА визначила десятку найбільш важливих для підприємців нормативно-правових актів поточного тижня, виходячи з набуття документами чинності, враховуючи результати роботи держорганів, а також вивчивши нові надходження до системи ЛІГА:ЗАКОН.

1 . З 12 листопада митний транзит через деякі українські області в РФ здійснюється без книжок МДП

Міністерство доходів і зборів рекомендує перевізникам при плануванні вантажопотоків через митні пости Сумської, Харківської та Чернігівської областей і підготовці відповідної документації врахувати зміни російською стороною правил транзиту.

Зокрема, за інформацією Федеральної митної служби Російської Федерації, з 00.00 12 листопада (за місцевим часом) в митних органах, підпорядкованих Центральному митному управлінню, почали вживатися заходи, спрямовані на забезпечення дотримання митного транзиту товарів, що ввозяться на територію Митного союзу. Зокрема, буде скасовано дію книг міжнародних договірних перевезень ( МДП). Замість них будуть застосовуватися інші види забезпечення митного транзиту. З 19 листопада 2013 відповідні заходи будуть реалізовуватися також в Псковській, Себежской і кингисеппском митницях Північно-Західного митного управління, а з 1 грудня 2013 р. - на всій території РФ.

2. Затверджено порядок проведення спільних перевірок бізнесу контролюючими органами та органами фінконтроля. 

Постановою Кабміну № 805 передбачено , що планування перевірок фінансово - господарської діяльності суб'єктів , що проводяться для забезпечення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків (зборів, платежів), здійснюється щоквартально контролюючими органами та органами державного фінансового контролю.

Коли контролюючими органами та органами державного фінансового контролю планується проведення у звітному періоді перевірок одного й того ж суб'єкта господарювання, такі перевірки проводяться зазначеними органами одночасно.

У разі виявлення органом державного фінансового контролю в ході проведення планової виїзної ревізії фактів , які можуть свідчити про порушення вимог податкового або іншого законодавства , контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, інформація про такі факти подається відповідному контролюючому органу.

3 . Україна стане провайдером Європейського Бізнес Реєстру

Найближчим часом Україна стане провайдером інформацією Європейського Бізнес Реєстру. За словами голови Державної реєстраційної служби України Дмитра Ворони, це означає, що у країн - членів ЄБР, які є дистриб'юторами інформації, можна буде отримати дані про українських підприємствах з Єдиного держреєстру юросіб та фізосіб -підприємців.

Д. Ворона зазначив, що відтепер європейський бізнес зможе отримувати інформацію про українських колег, що дасть можливість вітчизняним бізнесменам бути більш прозорими , відкритими. Це, у свою чергу, підвищить довіру європейців до України, до наших держорганам і бізнесу.

4. Держфінмоніторинг нагадав про обов'язки нотаріуса як суб'єкта первинного фінмоніторингу

Держфінмоніторинг у листі № 3028/0340-07-3 нагадує нотаріусам, як суб'єктам первинного фінмоніторингу, наступне:

- Нотаріуси виконують обов'язки суб'єкта первинного фінансового моніторингу, якщо вони беруть участь у підготовці та здійсненні правових угод, визначених нормами Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму»;

- Нотаріус, як суб'єкт фінмоніторингу, повинен зберігати документи протягом п'яти років у випадку, якщо позначена в них фінансова операція підлягає фінансовому моніторингу. В іншому випадку документи не зберігаються;

- Тільки у випадку, коли інформація про фінансову операцію не підпадає ні під одне із законодавчих підстав, така інформація до Реєстру суб'єкта первинного фінансового моніторингу не вноситься;

- Перелік необхідних заходів для додаткового вивчення клієнтів , що характеризуються підвищеним ступенем ризику, може бути доповнений суб'єктом первинного фінансового моніторингу самостійно з урахуванням специфіки його діяльності;

- Інформація подається до Держфінмоніторингу у разі наявності достатніх підстав підозрювати, що фінансова операція пов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом та ін. 

5. Міндоходов поділилося своєю думкою про презумпцію правомірності рішень платника податку. 

Міндоходов в листі № 11165/6/99-99-15-05-15 повідомляє, що індивідуальний характер податкової консультації, визначений п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу, передбачає її використання виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Таким чином, Міністерство приходить до висновку, що інформація щодо застосування органами влади норм, що регулюють неоднозначне трактування прав та обов'язків, може бути надана суб'єкту господарювання щодо конкретної ситуації, що виникла у суб'єкта господарювання.

6. НКЦПФР змінює правила на ринку цінних паперів

НКЦПФР допрацювала вимоги до розкриття інформації емітентами цінних паперів. Відповідне рішення було прийнято на черговому засіданні Комісії, яке відбулося 5 листопада. Документом передбачено розповсюдження вимоги про розкриття інформації на міжнародні фінансові організації, цінні папери яких розміщено на території України, на емітентів акцій та облігацій підприємств, які знаходяться у лістингу і в біржовому списку організатора торгівлі, а також про розкриття тих даних, які містяться в проспекті емісії цінних паперів і звіті про результати розміщення таких цінних паперів емітентами.

Крім того, Комісія вирішила, де готуватимуть фахівців фондового ринку , що займаються бухобліку та аудиту , схваливши проект рішення «Про визначення методичного центру з питань бухгалтерського обліку на фондовому ринку» на черговому засіданні регулятора. Таким Центром визначено Інститут розвитку фондового ринку Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.

7. Якщо податкова відмовила в прийомі декларації, підприємець має право подати скаргу, - Міндоходов

Міндоходов в листі № 3994/6/99-99-11-01-15 нагадало, що згідно з пп. 49.12.1 та 49.12.2 п. 49.12 ст. 49 ПК у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платникам податків надано право подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання або оскаржити рішення органу державної податкової служби в порядку, встановленому ст. 56 ПК.

У той же час у разі порушення посадовою особою органу державної податкової служби ст. 49 ПК платник податків може подати заяву щодо такого порушення, на підставі якого в обов'язковому порядку проводиться службове розслідування відповідно до закону. За результатами такого розслідування винна посадова особа органу державної податкової служби притягується до відповідальності відповідно до закону (п. 49.14 ст. 49 ПК ).

Якщо у встановленому законодавством порядку буде виявлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (п. 49.13 ст. 49 ПК).

8. Примусово відправляти працівників у відпустку без збереження зарплати - незаконно. 

Мінсоцполітики в листі № 416/13/116-13 нагадує, що примусове відправлення працівників у відпустки без збереження заробітної плати є грубим порушенням законодавства про працю, за що роботодавець повинен бути притягнутий до відповідальності. Міністерство роз'яснило, що відпустка без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов'язковому порядку (ст. 25 Закону), та відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін (ст. 26 Закону) надаються тільки за бажанням працівника, а не з ініціативи роботодавця.

Міністерство також радить не забувати, що функції державного контролю за дотриманням законодавства про працю, у т. ч. про відпустки, здійснює Державна інспекція України з питань праці та її територіальні органи, в які працівники мають право звернутися за захистом своїх трудових прав.

При цьому звільненому працівнику має бути компенсований невикористану додаткову відпустку. Так, згідно зі ст. 24 Закону «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей. У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, куди перейшов працівник. Про це нагадало Мінсоцполітики в листі № 807/13/155-13.

9. Тіньові доходи пропонують легалізувати за плату в 1% від їх вартості

У ВР зареєстровано законопроект про легалізацію доходів юридичних та фізичних осіб ( № 3509). Документом пропонується юрособам , створеним громадянами України або з їх участю , а також фізособам - громадянам України легалізувати доходи, отримані суб'єктом їх легалізації у будь-який час до подання декларації про доходи, з яких не було сплачено встановлені законодавством України податки, збори (обов'язкові платежі).

Згідно з проектом суб'єкт легалізації подає до Мін'юсту декларацію про доходи, які легалізуються. Мін'юст протягом 10 робочих днів після прийняття декларації та документів до неї оформляє і видає державне свідоцтво про легалізацію доходів. Таке свідоцтво не є документом про право власності на відповідні об'єкти , а за його видачу стягується плата у розмірі одного відсотка від вартості всіх доходів, які легалізуються в день подачі відповідної декларації. Суб'єкту легалізації, яка подала відповідну декларацію, держава гарантує, що протягом періоду здійснення легалізації і надалі проти нього не порушуватиметься кримінальна справа, що не буде розпочато виробництво у справі про адмінправопорушення на підставі порушення податкового або іншого законодавства у зв'язку з отриманням задекларованих доходів, які легалізуються .

Автор законопроекту передбачає, що доходи від плати за видачу свідоцтва про легалізацію доходів за приблизними оцінками становитимуть лише на рік легалізації близько 3 - 3,5 млрд. грн.

10 . Чинний Закон про особливості здійснення інвестиційної діяльності в Криму. 

9 листопада набрав чинності Закон № 639- VII , яким визначено особливості здійснення інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим , як невід'ємної частини України . Метою Закону є створення умов для комплексного та збалансованого розвитку АРК шляхом забезпечення ефективного використання ресурсного потенціалу, залучення інвестицій і оптимального здійснення інвестиційної діяльності .

Закон говорить , що інвестиційна діяльність на території Криму буде здійснюватися на принципах добровільності здійснення інвестицій, рівноправності інвесторів, невтручання органів держвлади і т. д.

 ЮРЛІГА