Нові правила для бізнесу: друк, скасування реєстраційного збору, скорочення дозвільних документів

Зовсім недавно парламент прийняв закони № 1206-VII та № 1193-VII, які покликані полегшити створення і ведення бізнесу в Україні. Спробуємо розібратися в позитивних і негативних сторонах пропонованих нововведень. 

Нововведення № 1, яке давно і успішно застосовується на заході - виготовлення і застосування печаток юридичних осіб в добровільному порядку. Ті компанії, для яких печатка стала важливою частиною корпоративної символіки або є необхідною з інших причин, можуть продовжувати її використання у відповідності зі своїми внутрішніми правилами.

Переваги скасування печаток очевидні: володіння печаткою більше не дорівнює контролю над підприємством, таким чином, знижується можливість рейдерського захоплення. Крім того, відсутність печатки значно спрощує документообіг. Для створення електронних документів було потрібно мати електронну друк, яка, крім складнощів з її отриманням та використанням, є додатковим статтею витрати для підприємства.

У зв'язку з прийняттям цієї норми підприємству варто визначитися, чи потрібна йому печатку, і якщо відповідь позитивна - у відповідних внутрішніх політиках і процедурах вказати, для яких документів вона буде використовуватися. Якщо негативний - потрібно уважно прочитати свій статут. Швидше за все, в нього доведеться вносити зміни - виключити пункт про те, що підприємство має печатку. Якщо в статуті зазначено, що підприємство може мати печатку, зміни вносити не обов'язково. Відповідний закон № 1206-VII набирає чинності 06.11.2014 року, тому часу для роздумів достатньо.

Нагадаємо, незважаючи на те, що наявність печатки стає необов'язковим, кримінальна відповідальність за її підробку залишається.

Скасування стягнення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації підприємства та фізичної особи-підприємця. Ця, здавалося б, незначна відміна помітно підвищує позицію України в міжнародних рейтингах за критерієм легкості відкриття бізнесу, і тим самим збільшує її інвестиційну привабливість. Однак при цьому відбувається скорочення доходів до бюджету, отже, фактична користь даної норми для держави неоднозначна.

Скорочення кількості дозвільних документів. На наш погляд (експертів EBS), це найбільш значна зміна, так як дозвільна система, яка існувала в Україні довгі роки, була одним з головних перешкод у розвитку бізнесу та джерелом корупції. Крім того, зі скасуванням дозвільних документів скасовуються і значні штрафи за їх відсутність.

Одними з перших, хто відчує істотне зменшення тимчасових і грошових витрат на отримання дозволів, будуть підприємства аграрного сектора, що, в свою чергу, позитивно вплине на розвиток агробізнесу в Україні.

Головне - в гонитві за спрощенням не упустити дійсно важливі речі, як, наприклад, можливість проведення санітарних рубок в природних заповідниках без погодження з Міністерством екології та природних ресурсів України може спричинити за собою руйнівні наслідки.

Окрім скорочення кількості документів, обмежується сфера і збільшується термін дії деяких дозволів, допускається господарська діяльність на підставі декларації без дозвільного документа. Цікаво, що всі необхідні узгодження та інші документи дозвільний орган отримує сам в процесі оформлення дозволу. На перший погляд це є спрощенням для підприємства-заявника, але як дана норма буде реалізована на практиці, поки невідомо.

Підприємствам варто перевірити необхідність отримання потрібних їм дозволів, необхідних згідно старої системи. Крім їх можливого скасування, термін дії деяких раніше отриманих дозволів міг змінитися або (як, наприклад, термін дії дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до третьої групи) стати безстроковим.

У світлі прийнятих законів, юристам потрібно буде звертати пильну увагу на договори, особливо - зовнішньоекономічні, що укладатимуться з зазначенням переліку необхідних документів, і виключити з них скасовані дозвільні документи, наприклад, сертифікат якості зерна. Також це стосується типових форм договорів, які рідко переглядаються. При укладенні договору сторони можуть письмово визначити між собою обов'язковість скріплення його печаткою.

У загальному і цілому, зазначені нововведення дійсно сприяють поліпшенню інвестиційного клімату в Україні. Сподіваємося, що прийняті на підставі зазначених законів підзаконні акти дозволять найефективніше втілити в життя зміни, що відбулися. 

ЮРЛІГА