Промова Міністра фінансів Наталії Яресько на прес-конференції 15 грудня з приводу пакету законопроектів щодо бюджету, змін до податкового законодавства та державних видатків
Шановні журналісти, Як ви знаєте, в п’ятницю Уряд подав до Верховної Ради великий пакет законопроектів, що включають оновлений проект бюджету на 2016 рік, а також проекти низки важливих законів, що визначають зміни у дохідній та видатковій частинах бюджету. Зокрема, проект нової редакції Податкового кодексу, а також спеціальний закон, який запроваджує низку важливих змін щодо видаткової частини бюджету. Ми знаємо, що сьогодні є думки в суспільстві щодо того, що ми подали цей пакет законів запізно. Хочу зауважити, що базовий проект бюджету, як того і вимагає закон, було підготовлено ще на початку 15 вересня, і хоч його було відізвано з Верховної Ради у зв’язку з потребою у доопрацюванні, але документ був реальним, публічним – з самого початку його було оприлюднено на сайті Мінфіну. Це була та сама версія проекту бюджету, який ми б подавали на розгляд Верховної Ради, якби не бажання нашого суспільства провести податкову реформу. Податкова реформа в Україні давно назріла. Важливим елементом податкової реформи є зниження оподаткування зарплат – перш за все єдиного соціального внеску. Але таке зниження – яке ми і пропонуємо в нашій реформі – призведе до значного, на 108 млрд грн., збільшення дефіциту Пенсійного фонду. І для того, аби покрити цей дефіцит, та водночас не розбалансувати державний бюджет України, нам, окрім самого бюджету та податкової реформи, потрібно було зробити значну, важку і велику роботу щодо пошуку можливостей для підвищення ефективності та зменшення державних видатків. Саме тому, не дивлячись на місяці безсонних ночей, робота над розробкою цього пакету законів тривала так довго – адже ми мали запропонувати суспільству не один проект закону, «відірваний» від реальності та його впливу на економіку України, а системний, збалансований пакет документів, що забезпечують якісні, системні зміни і в дохідній, і у видатковій частинах бюджету. Таким чином, пакет законопроектів, який ми узгодили з Урядом та запропонували Верховній Раді, має наступні цілі: 1) Зменшити податкове навантаження в економіці 2) Профінансувати всі пріоритетні потреби держави, перш за все видатки на оборону та на виплату пенсій та соціальної підтримки 3) Зробити це так, аби не перевищити цільовий показник дефіциту бюджету у 3,7% ВВП, який ми узгодили з МВФ. І, таким чином, виконати умови для продовження співпраці з МВФ у рамках програми Механізму Розширеного Фінансування А для цього ми також маємо: 4) Підвищити ефективність та адресність державних витрат та якість послуг, що надаються урядом її громадянам та бізнесу 5) Завдяки цьому - зменшити розмір та вартість утримання держави для кожного платника податків, зробити державу “економнішою” для її громадян. Всіх цих цілей і допомагає досягти запропоновані зміни до законодавства. Цей пакет складається з 7 законопроектів, серед яких – проект державного бюджету на наступний рік, проект податкової реформи, розробленої Міністерством фінансів та узгодженої на нещодавній Національній Раді Реформ, проект закону про гральний бізнес, зміни до Бюджетного кодексу, проект закону щодо початку проведення важливих структурних реформ в економіці тощо. 3000 Проект Закону про Державний бюджет України на 2016 рік 3627 Проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про управління об'єктами державної власності" (щодо права отримання частини чистого прибутку (доходу) 3628 Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики 3629 Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо узгодження норм Бюджетного кодексу зі змінами до галузевого та податкового законодавства) 3630 Проект Закону про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулювання економічної діяльності в Україні 3631 Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулювання економічної діяльності в Україні" 3632 Проект Закону про детінізацію ринку азартних ігор та забезпечення доходами бюджету з метою виконання соціальних зобов'язань Отже, що потрібно знати про ключові риси цього пакету законопроектів. Сконцентруюсь на тих, які ми поки що не озвучували або озвучували не надто детально. 1. Проект бюджету на 2016 рік. Цей проект побудовано на наступних показниках макроекономічного прогнозу. • Реальний економічний ріст - 2% • Інфляція - 12% Уповільнення інфляції до 12%, за прогнозами НБУ, стане можливим завдяки високій базі порівняння у 2015 році, а також завдяки зменшенню впливу основних причин високої інфляції у поточному році: девальвації гривні на початку 2015 року, яка вже майже повністю відображена у цінах, та підвищення енерготарифів. • Середньорічний курс гривні - 24.1 (чи 24.4 на кінець року) • Номінальний ВВП - 2262 млрд. грн. • Ціна газу - 225 доларів за тис. кубометрів • Доходи бюджету складатимуть 601 млрд. грн. (+16% до чинного бюджету 2015 року). • Видатки бюджету - 674 млрд. грн. (+16% до чинного бюджету 2015 року). Водночас, головним чинником зростання видатків є необхідність збільшення фінансування дефіциту Пенсійного фонду у зв’язку з запропонованим зменшенням ЄСВ з в середньому 41% до 20%. Без урахування змін в дефіциті Пенсійного фонду, а також потреб на збільшення фінансування оборони, всі інші статті видатків зменшаться приблизно на 70 млрд грн.. Це, в свою чергу, дозволить нам забезпечити досягнення дефіциту держбюджету, разом з Нафтогазом, до 3,7% ВВП (84 млрд. грн..) проти прогнозних 5,8% ВВП у поточному році. 2. Бюджет побудовано на проекті податкової реформи Мінфіну, яку було ухвалено на засіданні Національної ради реформ у минулий вівторок. Оскільки деталі компромісного варіанту податкової реформи вже всім відомі, не буду окремо зупинятися на ній зараз. 3. Третя важлива риса цього проекту закону – це те, що бюджет передбачає збільшення соціальних стандартів для всіх громадян. • Соціальні стандарти зростуть двічі за рік, 1 травня та 1 грудня, сумарно на рівні 12.5% - тобто на рівні інфляції. Ми також збільшуємо всі основні види соціальної допомоги для найбільш вразливих верств населення. Це гроші, які підуть в кишеню народу, а згодом будуть використовуватися на закупівлю товарів і послуг, і завдяки цьому – на розвиток економіки. • Зокрема, лише обсяг енергосубсидій для населення збільшиться з 24,4 млрд грн у поточному році до 35 млрд грн у наступному. 4. Четверта важлива риса – це те, що ми одночасно пропонуємо посилити ефективність та адресність витрат бюджету. • Наразі серйозна проблема - це вкрай неефективне використання бюджетних коштів. Тому ми пропонуємо цілу низку структурних реформ, що допоможуть значно підвищити ефективність використання державних коштів – і за рахунок цього в цілому знизити державні видатки та підвищити якість надання держпослуг. Для цього ми пропонуємо: • провести верифікацію отримувачів державної підтримки, - тобто перевірити, чи дійсно всю соціальну підтримку та пенсії отримують реальні громадяни країни, а не “мертві душі”. Наприклад, в поточному році ми вже робили перевірку отримувачів частини коштів і виявили, що у Сєвєродонецьку (Луганська область) станом на серпень 2015 були зареєстровані 46 тис. переселенців, серед яких 30 тис. осіб - пенсіонери. Водночас, завдяки верифікації ми виявили, що реально в цьому місті проживають 15-17 тисяч переселенців. Таким чином, верифікація допоможе підтвердити хто саме отримує допомогу та чи дійсно він її потребує. Ми плануємо, що лише один цей крок допоможе зекономити для бюджету щонайменше 5 млрд грн. • Більш широке запровадження електронних закупівель надасть ще щонайменше 2,5 млрд грн. • Посилення адресності соціальної допомоги дозволить надавати її лише тим, хто дійсно її потребує. Наприклад, зараз на харчування дітей з держ бюджету виділяється 10 грн грн. на одну дитину на день, натомість якість цього харчування така погана, що багато сімей все однак дають дітям бутерброди з собою. Чи не краще ці кошти спрямувати на якісне харчування, але тим дітям, про яких немає кому подбати - інвалідам та сирітам • Ми також пропонуємо створити економічні стимули для значного підвищення якості надання державних послуг в освіті, медицині, культурі. Для прикладу. Сьогодні в Україні працює 373 школи, в кожній з яких навчається менше 10 дітей, та 564 школи з кількістю учнів від 10 до 19. Про яку якість освіти таких дітей може йти мова, якщо один вчитель в такій школі викладає всі предмети та для дітей будь-якого віку? Це, в свою чергу, фактично позбавляє дитину, що вчиться у такій школі, на подальший вступ до вузу, адже рівень її знань не є конкурентоспроможним. Тому уряд пропонує провести укрупнення таких шкіл, аби батьки могли віддати дитину у переобладнану школу в районному центрі чи сусідньому селі, куди зручно для всіх курсуватиме автобус. Власні надходження від культурних заходів даватимуть можливість отримати додатковий фінансовий ресурс. 5. П’ята важлива риса нашого пакету законів – це збільшення фінансового ресурсу місцевих громад, подальше посилення децентралізації. Зокрема, за рахунок: • запровадження податку у розмірі 25 тис гривень нарік на (і) елітне житло (понад 300 кв м для квартир та понад 500 кв метрів для будинків). та (іі) нові автомобілі (не старше 5 років) класу "люкс” та “преміум” при вартості авто понад 1 млн. гривень • можливості встановлення, за потреби, ставки оподаткування нерухомого майна, за рішенням місцевої влади, на рівні до 3 МЗП за 1 кв м. (наразі діє норма до 2 МЗП) • скасування пільг з податку на нерухоме майно для комерційної нерухомості та складських приміщень. Разом лише через податкові надходження ресурс місцевих бюджетів збільшиться на 13 млрд грн з урахуванням податкової реформи - це без урахування інших надходжень та власних надходжень місцевої влади В цілому, за рахунок очікуваного зростання економіки та за рахунок впливу інфляції, фінансовий ресурс місцевих бюджетів збільшиться на 41,5 млрд грн, або на 40% в порівнянні з планом на 2015 рік. Окрім того, ми збільшимо видатки на формування інфраструктури тих 159 територіальних громад, що об’єдналися, 1,0 млрд. грн., і спрямуємо у державний Фонд Регіонального розвитку, що є ресурсом місцевих громад для капітальних інвестицій, загалом це 5.7 млрд. грн. (через конфісковане майно). 6) Шостий напрям, на який потрібно звернути увагу – це те, що ми також спрямуємо значний фінансовий ресурс на розвиток реальної економіки Зокрема: 5,8 млрд грн - купівля медичних засобів 3,5 млрд грн - фінансування будівництва доріг 1,2 млрд грн - фінансування космічної галузі 1 млрд грн - це кошти на фінансування тих інвестиційних проектів, відбором яких займається Міністерство економічного розвитку та торгівлі 600 млн грн - на закупівлю шкільних автобусів 100 млн грн - кошти на підвищення енергоефективності. До цього потрібно додати • 800 млн доларів, чи близько 20 млрд грн, що буде спрямовано на фінансування доріг завдяки кредиту Світового банку • 400 млн євро, чи близько 10 млрд грн, що буде спрямовано на фінансування потреб аграрного сектору завдяки кредиту Європейського Інвестиційного Банку • Нарешті, 5,7 млрд грн, що підуть на Державний фонд регіонального розвитку - це також кошти, що будуть спрямовані саме на капітальні інвестиції, тобто розвиток реальної економіки. Також не слід забувати, що значний реальний фінансовий ресурс для розвитку економіки також надасть зниження ЄСВ з 41% до 20%, в тому числі скасування 3,6% - частини, яку сплачує робітник. 7) Нарешті, цим пакетом законів ми пропонуємо важливий крок, який має допомогти країні посилити бюджетну дисципліну. • Чому це важливо? Нажаль, в попередні роки державний бюджет часто був заручником політичних процесів та циклів. Зазвичай, це призводило до того, що протягом бюджетного року формувалися з року в рік формувалися нереалістичні плани по доходах бюджету. Коротка статистика: • У роки стагнації економіки (2012-2013) плани по надходженням держбюджету були в середньому на 7,1% вищі, аніж його реальні доходи. • У роки зростання (2007-2008, 2010-2011) плани були в середньому на 6,8% вище, аніж реальні доходи. У роки падіння економіки (2009,2014) вони були вже на 10,8% вище. • Це означало, що нестачу коштів для фінансування видатків доводилося або перекривати збільшенням запозичень, або просто наприкінці кожного року переходити в режим ручного управління бюджетними коштами. • Аби убезпечити країну від непомірного роздування державних витрат у майбутньому, ми пропонуємо запровадити чіткий перелік випадків, в яких можна буде вносити зміни до держбюджету протягом року. Зокрема, якщо зміни до бюджету пов’язані зі зміною показників дефіциту, боргу або макропрогнозів, право вносити такі зміни буде виключно у Кабінету Міністрів, й виключно у разі перевиконання (за 3 квартали) або недоотримання (за результатами кварталу) доходів бюджету. Народні депутати зможуть вносити зміни до бюджету, лише за погодженням з міністерством фінансів і лише в рамках перерозподілу коштів в межах існуючих державних видатків. • Це допоможе запобігти неконтрольованому зростанню державних видатків, і як наслідок - державного дефіциту протягом року, який, в свою чергу, призводить понаднормове збільшення державного боргу. • Дана норма також є необхідною умовою третього траншу ЄС в 600 млн євро. Шановні журналісти, я спробувала перерахувати вам лише найважливіші, на мою думку, риси проекту бюджету на 2016 рік та законопроектів, що йдуть з ним в пакеті. Ще раз наголошу, що мета цього пакету: • зменшити податкове навантаження в економіці • зменшити розмір та вартість утримання держави для кожного платника податків. Завдяки цим крокам, загальний рівень видатків державних фінансів України знизиться з 53% у поточному році до 43% у 2016-му. • підвищити ефективність державних витрат та якість послуг, що надаються урядом її громадянам. • профінансувати всі пріоритетні потреби держави, перш за все видатки на оборону та на виплату пенсій та соціальної підтримки • зробити всі ці кроки так, аби збалансувати державний бюджет, та зменшити дефіцит бюджету, який, в свою чергу, призводить до нарощування державного боргу. Дякую за увагу. Буду рада відповісти на ваші питання.
Міністерство фінансів України
|