Національна правова палата готує подання у ВККС по суддям Окружного адміністративного суду м. Києва

Вчора адвокати Національної правової палати отримали дві Ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва. Ухвалу про самовідвід колегії суддів ми розмістили окремою новиною раніше. Тут пропонуємо проаналізувати Ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про відвід колегії. Обидві винесені 16 грудня 2015 р. за рішенням колегії суддів у складі Качура І. А., Келеберди В. І. та Данилишина В. М.

Після предметного вивчення обох документів Рада Національної правової палати прийняла рішення про підготовку звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів у зв’язку з наявністю низки грубих порушень в діях суддів.

Зупинимось лише на найбільш яскравих моментах. В Ухвалі представники судової влади дозволили собі прямо звинуватити Позивача у зневазі до Держави Україна. Такого серйозного висновку суд припустився через те, що Позивач офіційно висловив свої сумніви щодо об’єктивності розгляду справи "трійкою". Дивним чином, для розгляду всіх актуальних для Позивача справ в Окружному адміністративному суді м. Києва постійно призначається колегія суддів саме у складі Келеберда-Данилишин-Качур. Але сумніви Позивача суд визначив як «прояв кричущої неповаги до судової влади в цілому, так і зневаги до Держави Україна». На думку суддів, розподіл справ в Окружному адміністративному суді м. Києва об’єктивний та неупереджений, а щодо сталого призначення саме цього складу колегії, посилаються на вибір автоматизованої системи документообігу суду. Але складається так, що автоматизована система завжди зупиняється саме на зазначеному складі колегії, коли  однією зі сторін судової справи опиняється Міністерство юстиції України. Зазначимо, що саме Мінюст є органом, який проводить люстраційну перевірку судової гілки влади. Як відомо, за результатами цих перевірок жодний суддя не був відсторонений від виконання обов’язків. Як заявили самі представники Міністерства юстиції, люстраційна перевірка суддів провалена. Водночас Мінюст є суб'єктом звернення щодо подання про звільнення суддів. 

Розвіяти або підтвердити сумніви щодо упередженості суддів Позивач хотів шляхом ознайомлення з матеріалами їх люстраційної перевірки, адже ці матеріали, за словами знову ж таки Мінюсту, повинні бути загальнодоступні. Офіційне клопотання про надання матеріалів та результатів люстраційної перевірки загубилось десь у коридорах відомства, відповідь на нього не надходила. А надійшла реакція від самих суддів, у винесеній іменем України Ухвалі вони звинуватили Позивача у спробі вплинути на суд лише за бажання ознайомитись з матеріалами люстраціної справи представників Феміди. 

Водночас жодного звинувачення про тиск на суди не діждалося Міністерство юстиції, як сторона справи. Але його можна було чекати за логікою "трійки". Бо саме міністр Павло Петренко публічно заявив:«Закон обязывает публиковать всю информацию о проверках в рамках процедуры люстрации.... Все результаты будут публиковаться и каждый желающий сможет наблюдать за процессом… Информация обязательно должна быть продублирована на сайт Министерства юстиции. Направил орган проверки запрос на предоставление какой-либо информации по чиновнику в любой другой орган - информация об этом публикуется в хронологии на сайте Министерства юстиции!!!. Получил орган проверки необходимую информацию - информация об этом публикуется на сайте органа люстрации и Минюста. То есть каждый гражданин на любом этапе может проконтролировать процесс".

Але за мурами Мінюсту надійно охороняють інформацію, яка за законом має бути публічною. В той час як ображені судді продовжили ображати Позивача, використовуючи сумнівну як для суду термінологію: відсутність здорового глузду в мотивації Позивача та неадекватність, непрофесійність адвокатів Позивача у зверненні роз'яснити права сторонам процесу. Мабуть, і Кодекс адміністративного судочинства України можна за такою логікою назвати непрофесійним, бо містить статтю 49.

Переконані у своїй об’єктивності судді не побачили, цитуємо, «жодної з підстав для відводу, передбачених статтями 27 або 28 КАСУ» та відмовили у задоволенні клопотання. Що видно з тексту нижче наведеної Ухвали. Але, наперекір цьому власному рішенню в іншій Ухвалі (наводили у попередній новині на сайті) ця сама колегія заявила про самовідвід. Зачекайте ставити крапку, бо підстава про таке рішення шокувала адвокатів. Воно спирається на п. 3 частини 1 ст. 27 КАСУ, а саме: наявність родинних зв’язків суду та однією зі сторін.

Адвокати Національної правової палати переконані, що через такі випадки стрімко знижується довіра до системи правосуддя у суспільства, я кій водночас працює велика кількість професійних, добропорядних судей. Тому ми закликаємо колег - адвокатів приєднатись до розкриття подібних фактів, донесення їх до суспільства з метою публічної демонстрації різниці між професійною роботою судді та халатністю.

Далі наводимо факти.