Як розглядаються скарги у сфері держреєстрації?

Постановою від 25 грудня 2015 № 1128 Кабмін затвердив Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, який набув чинності 1 січня 2016 року,  разом з новими редакціями Закону про держреєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Закону про держреєстрацію юридичних осіб і фізосіб -підприємців.

Документ визначає процедуру розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність держреєстратора, суб'єкта держреєстрації, територіального органу Мін'юсту (далі - суб'єкт оскарження), яка здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами (далі - суб'єкт розгляду скарги).

Для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері держреєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін'юстом чи відповідним територіальним органом.

Розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що його права порушені (далі - скаржник). Заява подається виключно у письмовій формі і має містити обов'язкові відомості, передбачені Законами, а також відомості про бажання заявника та / або його представника взяти участь у розгляді скарги та про один із способів отримання скаржником повідомлення про призначення розгляду.

Розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені Законом «Про звернення громадян».

Під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги скаржника, та інших обставин, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в реєстрах, і в разі необхідності може витребувати документи, пояснення і т. п. у суб'єкта оскарження.

Обов'язково під час розгляду скарги по суті запрошується скаржник та / або його представник (за умови, якщо про це зазначено у скарзі), суб'єкт оскарження та інші зацікавлені особи, зазначені у скарзі або встановлені згідно з відомостями реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час і місце розгляду скарги з причин, не залежних від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає розгляду такої скарги.

Суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє скаржнику (за умови, якщо їм вказано про це у скарзі), суб'єкту оскарження та іншим заінтересованим особам, зазначеним у скарзі або встановленим згідно з відомостями реєстрів, про час і місце розгляду скарги одним із таких способів:

1) рекомендованою телеграмою;

2) телефонограмою;

3) факсимільним повідомленням;

4) засобами електронної пошти.

Копії скарги та доданих до неї документів надаються суб'єкту оскарження та заінтересованим особам, зазначеним у скарзі або встановленим згідно з відомостями реєстрів, не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.

За результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні.

Рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта розгляду скарги можуть бути оскаржені до суду.

Сайт "ЮРЛИГА"