КСУ починає готувати висновок щодо проекту змін Конституції в частині правосуддя
12 січня 2016 відбулося відкрите засідання Конституційного Суду України, на якому був представлений і обговорювався президентський законопроект № 3 524 про внесення змін до Конституції в частині правосуддя. Суд закрив засідання і повідомив, що висновок щодо відповідності (або невідповідності) законопроекту Конституції буде готуватися на закритій частині пленарного засіданні. Про дату і час оприлюднення укладення будуть повідомлені учасники конституційного провадження. Законопроект представляв, відповідаючи на запитання суддів, Заступник Глави Адміністрації Президента Олексій Філатов. Зокрема, було поставлено питання про можливе порушення права на суд новим формулюванням, що передбачає що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір і будь кримінальне обвинувачення (зараз встановлено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі). А. Філатов вважає, така пропозиція удосконалена, адже «існує спокуса звернутися до суду за вирішенням будь-якої проблеми, у тому числі і тієї, яка повинна вирішуватися законодавчою або виконавчою владою». Він пояснив, що здійснення судами невластивих їм функцій порушує принцип поділу влади. У питанні доступу до суду важливим є рішення КСУ від 1997 року по справі № 9-зп, в якому тлумачилися ст. 55 і 64 Конституції (в них не передбачені зміни). Роз'яснено, що частину першу статті 55 Конституції слід розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції не може бути обмежене. А. Філатов вважає, що пропоновані зміни не конфліктують з цими нормами, адже вони лише уточнюють, що є функцією суду, а саме рішення юридичних суперечок. У контексті права на правосуддя небезпечним представляється КСУ та впровадження обов'язкового досудового порядку вирішення спорів. Але А. Філатов вважає, що така норма не закриває шлях до суду, а вказує його. Він нагадав про медіацію та ефективному мирному вирішенні спорів. За його словами, право на правосуддя порушується через завантаженість суддів, а пропонована норма вирішить проблему. Так звана «оптимізація судоустрою», яка дає можливість ліквідувати спецсуди, і передбачає створення і ліквідацію судів виключно законом, за словами А. Філатова, дозволить швидко реагувати на суспільні процеси. При цьому виключно законодавець зможе ліквідувати суди через 2 роки (як зазначено в Перехідних положеннях), до цього часу ця функція залишається в руках Президента. Питання у суддів викликало і положення про монополію адвокатури, як можливо порушує ст. 22 Конституції, яка говорить, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. А. Філатов вважає, що монополія адвокатури, навпаки, розширить право на суд, адже адвокатом зможе стати лише відвідающа встановленими державою вимогам людина, до того ж, результат його роботи забезпечується професійною відповідальністю. Він додав, що адвокатура отримає ліквідовану функцію прокуратури з представництва інтересів громадян у суді. Таким чином, представляти громадян у суді будуть адвокати (з винятками для незначних спорів), у тому числі і через систему безоплатної правової допомоги (за допомогою якої держава виконує свою функцію захисту окремих категорій громадян). Сайт "ЮРЛИГА"
|