Суперечка про позбавлення адвокатського свідоцтва повинен розглядати адмін суд, - ВСУ

Оприлюднено постанову Верховного Суду України у справі № 6-2750цс15, прийняте 27 січня 2016 року у спільному засіданні судових палат у цивільних та адміністративних справах за позовом до Вищого кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України про визнання протиправним рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

При розгляді була сформована наступна правова позиція. За загальним правилом в порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, в яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, в тому числі спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті 3, 15 ЦПК).

Справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 КАС).

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (частина друга статті 4 КАС).

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 КАС суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що зазначені суб'єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

Статтею 2 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатура - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим законом.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори про відносини, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

Разом з тим, відповідно до частини п'ятої статті 50 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури наділена повноваженнями приймати рішення про призупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю. Це свідчить про те, що суспільний інтерес, а отже і публічно-правовий характер правовідносин випливає з повноти реалізації функцій адвокатури щодо захисту прав невизначеного кола осіб.

З огляду на викладене, спір по переглядається справі є публічно-правовим, оскільки стосується позбавлення особи права на заняття адвокатською діяльністю.

Нагадаємо, в постанові від 17 лютого 2016 року по справі № 6-2873цс15 ВСУ дійшов висновку, що що на рішення органу адвокатського самоврядування з питань організації та діяльності адвокатури, зокрема про розмежування юрисдикції кваліфікаційно-дисциплінарних комісій юрисдикція адміністративних судів не поширюється.

Сайт "ЮРЛИГА"