Відкритість проходить непомітно

 Підготовка до майбутнього

Як повідомив під час зустрічі із журналістами очільник Ради Ігор Бенедисюк, нині добігає свого завершення підготовка спеціального закону "Про вищу раду правосуддя": документ готовий приблизно на 90% і залишилося відкоригувати деякі моменти. Таким чином, уже у вересні новації можуть бути підтримані парламентом, і  з жовтня Рада працюватиме за оновленими правилами.

Разом з тим ухвалення закону не єдине, що потрібне для організації діяльності нового органу. Зокрема, за словами І.Бенедисюка, у ВРП передбачається створення 3-4 дисциплінарних палат. Хоча чіткого бачення їхнього функціонування ще немає.

Зміни торкнуться і складу ради. До неї більше не входитимуть міністр юстиції та Генеральний прокурор. Щоправда, навряд чи це можна вважати значною втратою. Так, на думку І. Бенедисюка, нинішній міністр юстиції Павло Петренко, лише один раз був присутній на засіданні Ради і ще раз відвідав дисциплінарну секцію. Отже, зайняття додаткових 2-х місць представниками суддів має зменшити проблеми з кворумом та дозволити більш рівномірно розподілити навантаження.

До того ж обсяг роботи конституційного органу суттєво зросте. Як відзначив очільник ВККС Сергій Козьяков, нині до кваліфкомісії надходить близко 1000 скарг на суддів. А незабаром всі ці папери отримуватиме ВРП. І. Бенедисюк усвідомлює, що більшість із цих звернень не містять підстав для відповідальності суддів, а багато з них стосуються не дій законників, а конкретних рішень. "Це означає, що скаржники або не розуміють повноважень ВРЮ і ВККС, або не хочуть їх розуміти", - переконаний очільник Ради.

Донести позицію

Очевидно, для того щоб підвищити правову свідомість громадян, необхідно доносити правову позицію до суспільства. Тому представники судової системи сподіваються заручитися підтримкою ЗМІ.

Робота над налагодженням комунікації виглядає досить масштабною. Як повідомив член РСУ Олександр Сасевич, на сьогодні в судах уже обрано понад 700 спікерів, "які мають стати рупорами судової влади". "Вони не коментують, а перекладають судові рішення на людську мову." - пояснив їх призначення представник органу самоврядування.

О. Сасевич переконаний, що позитивні зрушення вже відчутні. Зокрема, за відкритістю судової системи наша країна перевершила низку європейських держав. В Україні, наголосив він, на відміну від більшості країн, передбачена можливість участі в судовому поцесі будь-яких осіб, а також фото- і відеозйомки.

У тому, що ВРЮ і ВККС працюють максимально відкрито, переконаний С. Козьяков, Зокрема, засідання конституційного органу транслюються в прямому ефірі на YouTube. "Публічного розгляду дисциплінарних скарг на суддів, як це зараз відбувається у Раді, немає у жодній країні", - зазначив він. Також охочі можуть дивитися в режимі он-лайн оцінювання суддів кваліфкомісією. Щоправда, не через Інтернет: у приміщенні ВККС для цього обладнано спеціальну кімнату.

Не ті питання і не ті відповіді

Однак, окрім готовності представників судової системи відповідати на поставлені запитання, мають бути ті, хто готовий їх ставити і доносити правову позицію до суспільства. А, як виявляється, ЗМІ та громадськість часто цікавлять зовсім не ті проблеми, увагу на яких зосереджують у судовому корпусі. 

Так, під час зустрічі представників грмадської організації, яка ставить собі за мету проведення люстраційних процедур, повідомив, що ,за його інформацією, суддя Вищого адміністративного суду отримав півмільйонний хабар. У відповідь на це С.Козьяков порадив звернутись до Національного антикорупційного бюро та прочитав невелику лекцію щодо повноважень ВККС і ВРЮ, які не притягають до відповідальності на підставі усних і непідстверджених звинувачень.

У свою чергу, "телевізійників" цікавило, чому так довго розглядається питання звільнення конкретного судді і коли можна очікувати на остаточне рішення. Цього разу вже І.Бенедисюку довелося роз'яснювати процедуру роботи ВРЮ.

Такі пояснення задовольними не всіх. Один із журналістів заявив, що промовці не дають конкретних відповідей, а тому, мовляв, і звертатися по пояснення про те, що конкретний "негідний" законник обов'язково буде покараний. Але представники судової системи не можуть дозволити собі називати прізвища: згодом їх може очікувати відвід під час розгляду справи.

Натомість детальні роз'яснення і правове обгрунтування зацікавлять представників профільних видань, але не телебачення. Як наслідок, більшість журналістів частіше звертатимуться до тих спікерів, які забезпечуватимуть їх гучними заявами. Адже це дозволить зробити яскраву "картину". Хоча, можливо, в жертву доведеться принести об'єктивність. 

Підсумовуючи результати зустрічі, І.Беденисюк визнав, що потрібно змінювати напрями роботи і не тільки відповідати на запитання, а й самостійно просувати свою позицію й намагатися відвойовувати своє  місце в медіа. 

Водночас питання комунікації судової системи та суспільства глибше, ніж може здатися на перший погляд. І, щоб налагодити діалог, потрібно, аби до цього були готові не тільки судді. Не вистачить навіть бажання журналістів. Необхідний суспільний запит на більш детальну й професійно подану інформацію. Лише в такому випадку ЗМІ будуть змушені її готувати. 

Закон і Бізнес