На главную страницуФорумВопрос-ответКарта сайта
ПРО НАС СТРУКТУРА ПАЛАТИ ПАРТНЕРСТВО НОВИНИ СТАТТІ ЗАХОДИ КОНТАКТИ ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС ЛЮСТРАЦІЯ
Послуги Палати
Принципи надання послуг
Цінова політика
Перелік послуг
Cпецифіка наших послуг
Проекти
Відкриті проекти
Проекти з паролем
Департаменти
Департамент надро- і природокористування, аграрних і земельних відношень і нерухомості
Департамент фінансового, адміністративного, господарського, корпоративного, цивільного права і аудита
Департамент кримінального права і невідкладної правової допомоги
Департамент міжнародного і міжнародного економічного права
Департамент конституційного права та виборчого процесу
РЕГІОНАЛЬНІ ВІДДІЛЕННЯ
ON-LINE КОНСУЛЬТАЦІЇ
Оподаткування спадщини
Ордер адвоката
Чи правомірні вимоги МВС про обовязківість друкування заяв та талонів при реєстрації чи знятті з реєстрації місця проживання, інших правочинах?
Чи потрібно змінювати права при зміні прізвища?
Аренда земельного паю: юридичні тонкощі користування
Як отримати реєстрацію за місцем вашого фактичного проживання?
Процедура дематеріалізації випуску акцій: порядок проведення, строки та можливі труднощі
Як продати квартиру, в якій була зроблена самостійна перебудова?
Обіг наркотичних речовин: закон і порядок
Закони України
Укази та розпорядження Президента України
Постанови та Розпорядження Кабінету Міністрів України
Накази
Двосторонні міжнародні договори









Головні новели процесуальних кодексів, підписаних Президентом

Завідуючий Відділом представництва інтересів Президента України в судах Адміністрації Президента Віктор Короленко розповів на заході про головні відмінності нових кодексів від попередніх.

По-перше, нові кодекси  вводять дуже широку дискрецію суду під час вирішення спору по суті та визначення тих чи інших процесуальних питань, котрі ставляться перед судом при розгляді справи.

Наприклад, суд має право запропонувати позивачу інший спосіб захисту, ніж той, що вказаний в позовній заяві. Таке нововведення може сприяти підвищенню ефективності судового захисту.

По-друге, в кодексах передбачений абсолютно новий підхід до способів захисту порушеного права на стадії зверення до суду. Можливість вибору способу захисту стала практично необмеженою. В кодексах передбачено, що позивач може звернутись до суду з будь-якою вимогою, котра, однак, не повинна суперечити закону і порушувати права інших сторін.

Такий підхід повністю відповіає світовій практиці. В статті 6 Конвенції про захист прав основних свобод людини передбачено, що держави - учасники Конвенції зобов'язані забезпечити ефективний спосіб захисту. 

При цьому Віктор Короленко сподівається, що позивачі не будуть зловживати своїми процесуальними правами, а виберуть ефективні способи захисту, котрі дійсно приведуть до відновлення порушеного права.

По-третє, процес став більш змагальним, так що у кожної сторони з'явиться більше можливості доказати свою позицію в судовому процесі. Так, встановлено інший порядок надання висновків експерта з питань, котрі потребують спеціальних знань.

Кодексами передбачено, що висновки можна отримати до звернення в суд, на стадії підготовки позову. Новела складається з того, що вводиться конкуренція таких експертних висновків. Якщо при розгляді різних видів експертів не вдається встановити протиріччя між ними, суд за власною ініціативою може призначити судову експертизу.

По-четверте, вводиться диспозитивність. Справа може бути розглянута судом двома способами: загальне провадження та спрощене. При цьому сторона може просити суд розглянути справу одним із цих спопосбів. Однак не кожна справа може бути розглянута у спрощеному провадженні.

Так, враховується грошовий критерій. Якщо сума позову менше 100 прожиткових мінімумів, то це скорочене провадження. Якщо більше 500 - загальне провадження. Якщо від 100 до 500 - суд визначає спосіб провадження в залежності від позиції сторін. Судочинство за позовом без матеріальних вимог кодекси не регулють. Такі випадки вирішувати буде судова практика.

Така модель розгляду справ була запозичена у Англії.

По-п'яте, з'явились нові правила визначення юрисдикції. Ключевим тут буде предмет спору, на відміну від сьогоднішньої суперечливої практики. Так, існують рішення Конституційного та Верховного судів з питань юрисдикції земельних спорів, котрі суперечать один одному. Кодекси допоможуть виправити таку колізію.

По-шосте, вводиться інститут похідної вимоги. Новими кодексами передбачена можливість розгляду похідних вимог, тобто тих, котрі повинні бути задоволені у випадку задоволення основної вимоги. 

Другим видом похідних вимог є те, що повинні розглядатися за правилами другої юрисдикції.

З метою оптимізації зусиль позивача і щоб не розділяти процедуру захисту порушених прав на дві окремих справи (одна - в одній юрисдикції, інша - в іншій), введено механізм подвійного розгляду.

Наприклад, корпоративний спір про скасування рішення загальних зборів учасників господарського товариства про додатковий випуск акцій, котрі були зареєстровані держкомісією з цінних паперів. Щоб розглядати дві окремі справи, спочатку в господарському процесі про скасування рішення загальних зборів, а потім в адміністративному - про скасування держреєстрації, введення нового інституту дозволить розглянути такі питання в одному судовому провадженні.

По-сьоме, розширені способи захисту. В кодексах передбачені такі нові способи доказування, як електронні докази та свідки в господарському процесі. 

Віктор Короленко запевнив: не варто хвилюватися з приводу того, що швидкий на даний момент господарський процес буде захаращений безкінечними допитами свідків. Допит в господарськиму процесі буде додатковим способом доказування, і тільки в такому випадку, якщо в справі відсутні інші докази. Крім того, сторона по справі, котра просить допитати свідка, перед цим зобов'язана надати суду нотаріально засвідчені показання такого свідка. І тільки якщо у суду виникнуть питання або сумніви з приводу таких показань, свідок може бути допитаний в судовому порядку.

По-восьме, відзначається питання присутності адвоката. При спрощеному проваженні участь адвоката не обов'язкова, а в загальному провадженні - обов'язкова.

По-дев'яте, вводяться розумні строки. Перше засідання при загальному провадженні повинно складати не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження. При спрощеному провадженні - не пізніше 30 днів. По суті в обох провадженнях справа повинна бути розглянута протягом 30 днів, але у загальному провадженні цей строк може бути подовжено ще на 30 днів. 

Такі основні новели процесуальних кодексів в цивільній та господарській юрисдикції.

Протокол
юридичний інтернет-ресурс


підбірка нормативно-правових актів, якими регулюються питання соціального захисту переселенців, надання їм різних видів пільг та державної допомоги.
Детальніше


Афоризми
Иные преступления столь громогласны и грандиозны, что мы оправдываем их и даже прославляем: так обкрадыванье казны мы зовем ловкостью, а несправедливый захват чужих земель именуем завоеванием.
Ларошфуко

Відгуки і рекомендації
Надія Беженар
директор ТОВ «Аудиторська компанія "Українська консалтингова група»
Не секрет, що багато в чому успіх компанії залежить від партнерських відносин. Звертаючись за правовою допомогою до фахівців Національної правової палати, ми довіряємо не лише рішення свого питання, а, в першу чергу, покладаємося на професіоналізм, гнучкий підхід до наших побажань і відповідальність у роботі.
Детальніше


Як позначиться на результатах місцевих виборів введення мажоритарної системи?
Не змінить ситуацію
Склад рад стане "чистіше"
Необхідна змішана система виборів



Особистий кабінет

Логін
Пароль
 



  Надрукувати

© 2007-2008 Copyright Национальная Правовая Палата. Использование материалов данного сайта допускается только при наличии письменного разрешения
Разработка сайта - CodEX World Studio