Суд дозволив обмін нерівноцінної землі з доплатою, недивлячись на мораторій

 Донецький апеляційний суд, розглянув справу №227/1505/18, визнав право приватних осіб на фактичний продаж землі агрофірмам. Суд вирішив, що оформлення договору міни землі з доплатою не за схемою "пай на пай" в єдиному масиві відповідає законодавству. 

Постановою від 10 жовтня суд залишив у силі рішення суду першої інстанції, котрий відмовився визнавати недійсним договір міни земельних ділянок між фіз - та юрособою за позовом прокурора.

Апелційний суд погодився, що правовідносини між агрофірмою та землевласником відносно укладення договору міни, не суперечить підпункту "б" пункту 15 Розділу Х Перехідних положень земельного кодексу України (відносно мораторію на продаж земель, котрий зараз продовжено до 2019 року) та відповідають положенням ст.ст. 203, 715, 716 ЦК України: законодавець дозволив обмін земельної ділянки на іншу земельну ділянку.

Судом встановлено, що співвідповідачі обмінялись сформованими земельними ділянками з кадастровими номерами. Тобто, дані правовідносини по своїй суті не підпадають під правове регулювання Закону №899 "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних частин (паїв)", оскільки він регулює обмін розподілених між власниками, визначених в натурі земельних ділянок, котрі ще не зареєстровані за власниками, тобто таких земельних ділянок, котрі не можуть виступати в якості об'єкта цивільних прав. На противагу цьому, відповідачі обміняли земельні ділянки, котрі зареєстровані у відповідності до законодавства і виступають в якості об'єкта цивільних прав.

Враховуючи вищесказане, обмін зареєстрованими земельними ділянками є законним правом сторін - їх власників. Процедура міни на підставі їх вільного волевиявлення може бути використана за взаємною згодою.

Зміст правової угоди, укладеної між агрофірмою та землевласником стосовно міни земельними ділянками, не суперечить актам діючого законодавства і не є фіктивною або удаваною правовою угодою в розумінні статтей 234-235 Цивільного кодексу, оскільки її умови в повному об'ємі виконані сторонами договору із дотриманням діючого законодавства (агрофірма отримала більшу ділянку, за котру віддала меншу та кошти).

Суди, застосувавши рішення ЕСПЛ по справі "Зеленчук та Цицюра проти України" відносно неправомірності мораторію, вирішили, що правова угода між двома приватними особами, в основі котрої закладено обмін двома земельними ділянками, належить кодній на праві власності, не порушує майнових прав держави (на что посилається прокурор). Від визнання правововї угоди недійсною негативні наслідки понесуть тільки приватні особи, а не держава. 

Прокурорам варто зрозуміти, що норми Конституціїї направлені на захист права власності та рівенство всіх суб'єктів цього права перед законом, зокрема, і права приватної власності відповідачів на володіння, користування та розпорядження земельними ділянками, котрі знаходяться у їх власності. 

Сайт "ЮРЛИГА"