Депутати піддали критиці законопроект про розширення прав приватних виконавців

 Верховна Рада «з боєм» прийняла в першому читанні урядовий законопроект № 4330 від 05.11.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень приватних виконавців».  Депутати підтримали законопроект, проте вже є очевидним, що до другого читання законопроект зазнає істотних змін і за нього розвернеться запекла боротьба.

Проектом Закону пропонується розширити повноваження приватних виконавців щодо виконання рішень до ста тисяч (100 000) гривень проти будь-якого боржника (включаючи державних юридичних осіб та юридичних осіб за участю держави) та щодо примусового виконання ними постанов у справах про адміністративні правопорушення.

Водночас проектом Закону передбачається поступове зрівняння повноважень приватних та державних виконавців, тому пропонується запровадження таких змін з дня внесення до Єдиного реєстру приватних виконавців України відомостей про 1000 осіб, які розпочали діяльність приватного виконавця, але не пізніше 1 січня 2024 року.

Також з метою удосконалення процедури внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» проектом Закону пропонується розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон) доповнити пунктом 102, яким передбачити, що зміни до Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження».

Законопроект внесений Кабміном в парламент на виконання умови «5a» додатка І до Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором і Кредитної угоди між Україною як Позичальником та Національним банком України як Агентом позичальника та Європейським Союзом як Кредитором (щодо отримання Україною макрофінансової допомоги Європейського Союзу у сумі до 1 мільярда 200 мільйонів євро), ратифікованого Верховною Радою України 25 серпня 2020 року. 

Міністр юстиції Денис Малюська, доповідаючи законопроект, повідомив, що це лише перший крок до розвитку професії приватного виконавця.

Наразі робоча група опрацьовує великий комплексний законопроект, який врегульовує усі проблеми виконавчого провадження. Протягом найближчого тижня він буде наданий Комітету з питань правової політики.

Голова цього Комітету Андрій Костін повідомив, що Комітет намагається узгодити позиції Мін’юста та приватних виконавців, щоб прийняти закон про подальшу реформу виконавчого провадження і розширення можливостей приватних виконавців у подальшому. Він визнав, що законопроект необхідно підтримати в першому читанні, але цей проект був підданий критиці. Навіть якщо він буде до другого читання опрацьований Комітетом, то, безумовно, будуть змінені ті строки введення в дію закону, які визначені Міністерством юстиції (2024 рік). Скоріше за все строки будуть перенесені на 2022 рік, саме таке рішення підтримується Комітетом. Безумовно буде прибрана норма про те, що цей законопроект вступає в силу, якщо буде 1000 приватних виконавців.

Костін закликав підтримати законопроект у першому читанні і в подальшому продовжити реформу.

Нардеп Олег Макаров звинуватив Мін’юст в тому, що вони не планують ані розширювати права приватних виконавців, ані комплексно працювати на вдосконаленням сфери виконання судових рішень. Про це свідчить те, що приватним виконавцям дозволяється виконувати рішення проти державних підприємств на суму лише до 100 000 гривень. Та дозволяється стягувати адміністративні штрафи. А також набрання чинності законом пропонується лише з 2024 року. Тобто, Міністерство в цій частині не допрацьовує. Обіцянки ж Голови Комітету представити комплексний законопроект свідчать  про те, що над законопроектом працює профільний Комітет і працюють депутати. Макаров вважає, що поданням законопроекту № 4330 міністерство саботує прийняття великого законопроекту.

Руслан Князевич висловив занепокоєння, що законопроект ніколи не буде прийнятий в цілому, а основна його мета – розглянути в першому читанні й відзвітувати перед міжнародними партнерами про виконання їх вимог.

«Ніколи за жодних умов в Україні до 2024 року не буде 1000 приватних виконавців. Це неможливо. Чотири роки діє цей інститут і зараз нам чудом вдалося перетнути межу в 200 приватних виконавців. Інша проблема, яку необхідно розглянути комплексно, чому так сталося, що в цю професію пішли одиниці. Хтось каже, що доступ до цієї професії фактично перекритий, тому що є низка кланів, які контролюють такий доступ, і дуже оперативно реагують на будь-які спроби відкрити його комусь непогодженому. Чи може, навпаки, будемо думати, як спростити такий доступ ? Дати можливість людям одразу без зайвих бар’єрів здійснювати такі повноваження, які не є надзвичайними з точки зору тих, хто має хоча б елементарну юридичну освіту. Ми говоримо про те, що базовий законопроект ми відкладаємо в довгий ящик, зараз поставимо «галочку», що в цій частині ми свої зобов’язання виконали і ніколи не повернемося ні до цього, ні до базового», - це слова Руслана Князєвича.

Тарас Тарасенко звернув увагу, що законопроект № 3726 вже тривалий час перебуває на розгляді Комітету. Комітет здійснив велику роботу і законопроект найближчим часом внесуть в сесійну залу. Проте, якщо б Міністерство юстиції не блокувало роботу, він би уже був у Верховній Раді. Реформа зупинена. Нових приватних виконавців немає. Тож необхідно працювати над новим законопроектом.

Альона Шкрум наголосила, що одночасно з розширенням повноважень приватних виконавців повинно бути і підвищення відповідальності. На сьогодні норми про притягнення до відповідальності приватних виконавців є не дуже ефективними.

Також Рада ухвалила за основу в першому читанні інший урядовий законопроект «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо розширення повноважень приватних виконавців на примусове виконання постанов про накладення штрафу за порушення митних правил» № 4532 від 21.12.2020.

Ним пропонується внести зміни до статей 535, 540 Митного кодексу України та розширити повноваження приватних виконавців щодо примусового виконання ними постанов у справах про адміністративні правопорушення. 

Зокрема, згідно з запропонованою редакцією частини 2 статті 535 Митного кодексу, орган доходів і зборів, який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, буде виконувати її самостійно або через орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця.

Крім того, частина 1 статті 540 МК буде передбачати, що у разі якщо штраф не буде сплачено у строки, встановлені статтею 539 цього Кодексу, постанова органу доходів і зборів або суду (судді) надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця в установленому законом порядку.

Одночасно в законопроекті міститься застереження, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім розділу І цього Закону, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування Міністерством юстиції України повідомлення в газеті «Голос України» про внесення до Єдиного реєстру приватних виконавців України відомостей про 1000 осіб, які розпочали діяльність приватного виконавця (що має бути опубліковане протягом 10 календарних днів з дня внесення таких відомостей до зазначеного Реєстру), але не пізніше 1 січня 2024 року.

Сайт "Судово-юридична газета"