Україна - європейська держава чи країна колишнього соціалістичного табору?

     Президент України Віктор Ющенко пропонує формувати взаємовідносини з європейською спільнотою шляхом створення «Політичної асоціації та економічної інтеграції». Цю ідею він висловив на другому міжнародному форумі «Європа - Україна», який проходив у Києві 27 - 29 лютого цього року. Окрім реалізації комплексу дій України на шляху до євроінтеграції на порядку денному у керманичів нашої держави стоять і такі важливі питання як вступ до НАТО та підготовка до Євро-2012.  Про важливість цих питань свідчив і список можновладців, які взяли участь у роботі Форуму. Серед них, окрім очільника нашої держави, Раїса Богатирьова, Віктор Огризко, Петро Порошенко, Володимир Литвин, Юрій Павленко та інші.  

      У своєму виступі Віктор Ющенко чітко окреслив європейський вектор, по якому буде рухатися Україна в найближчі роки. Створення Політичної асоціації означатиме надання Україні статусу асоційованого члена, що, по суті, стане сигналом для Європейської спільноти визнати Україну європейською державою, яка має важливе значення для ЄС, а в майбутньому стане його невід’ємною частиною. Економічна інтеграція, в свою чергу, означатиме поступове зближення економічних систем України та країн-членів Європейського Союзу, налагодження тісних економічних контактів, організація взаємовигідної співпраці у всіх галузях економіки.

     Утім, плани приєднання України до ЄС формувалися не лише декларативно. Шукали «золоту середину» учасники Форуму під час роботи в секціях, де і відбувалися найзапекліші дискусії, висловлювалися найсміливіші ідеї. Олександр Чалий, заступник глави Секретаріату Президента, розпочинаючи дискусію в секції «Новий Лісабонський Договір ЄС та перспективи України в Новому Базовому договорі з ЄС», окреслив складнощі та перепони, які спіткають Україну на шляху до ЄС. Водночас він висловив і критику на адресу європейських колег, серед яких присутніми були Анна Фотига (Глава Канцелярії президента Республіки Польща), Єльмар Брок  (депутат Європейського Парламенту, Німеччина), Тьєрі Маріані ( заступник Керівника парламентської групи французько-української дружби національної асамблеї, Франція), яким заявив про красномовство європейських колег, яке часто не збігається з реальними діями. Зокрема, заявляючи про підтримку євроінтеграційних прагнень України, вони відмовляються здійснювати реальні дії на шляху співпраці (мається на увазі створення митних союзів, спрощення перетину кордонів для громадян, та інші заходи ), оскільки Україна для членів ЄС є «третьою» державою, не у сенсі державою третього світу, а у розумінні третьої сторони відносно Договору, для якої ряд інтеграційних процедур просто не передбачений. Так, на думку Чалого, говорити про вступ України до ЄС можна буде лише тоді коли будуть наявні дві умови: в бюджеті Європейського Союзу буде закладене хоча б одне євро на вступ України до Союзу та переведення України з департаменту зовнішніх зв’язків ЄС до департаменту розширення ЄС. Доки цього не станеться говорити про членство України в ЄС - зарано.

     В то же час народний депутат України, голова комітету Верховної Ради України із закордонних справ Олег Білоус запропонував перш за все при розробці стратегії інтегрування України до ЄС орієнтуватися виключно на власний шлях розвитку, власні потреби, проблеми і менше дивитися на своїх сусідів, які вже стали членами Євросоюзу. Оскільки, на його думку, кожна держава має свої, притаманні виключно їй, особливості. Саме тому Україна повинна розвивати власний економічний, політичний, соціальний і культурний потенціал, щоб виступити гідним партнером для країн - членів ЄС. «Іншими словами, не слід йти туди, де тебе не чекають, слід стати «потрібним» для ЄС, побудувавши власні високі стандарти, щоб вступати до союзу на правах рівного учасника, а не «бідного родича», - наголосив Білоус.

     Як показали результати опитування, які презентував Тьєрі Маріані, більшість французів, вважають Україну Європейською державою, і не заперечують проти її вступу до ЄС у майбутньому. Це доводить те, що ціною великих зусиль Україні поступово вдається створити на світовій арені позитивний імідж молодої, сучасної європейської держави і відійти від стереотипу країни пост соціалістичного табору.
 Розглядали на Форумі і питання вступу України до НАТО. Незважаючи на те, що українські політики рішенню про вступ нашої держави до північно-атлантичного альянсу надали вкрай провокаційного характеру, Президент у своїй позиції був однозначним. Віктор Ющенко заявив про те, що питання про вступ до Альянсу є першочерговим, стратегічним завданням для України у найближчі роки. Президент вкотре підтвердив свою позицію, що Україна може стати членом НАТО виключно після проведення всенародного референдуму, однак висловився різко проти того, щоб проводити такий референдум найближчим часом. На думку Ющенка, дане питання ще не є відкритим і запитувати в українців, чи бажають вони вступати в НАТО, сьогодні є еквівалентно тому, щоб запитати в них, чи є життя на Марсі, або чи бажають вони на Марс полетіти.

     Дещо протилежну позицію зайняв Борис Тарасюк, який є відомим противником проведення будь-якого роду референдумів щодо вступу до НАТО. Виступаючи на Форумі, він заявив, що вступ до Альянсу повинен бути результатом політичної волі владної еліти, а вимоги проводити референдум є лише способом уникнути відповідальності за спиною «народного рішення». Пан Тарасюк підкреслив, що політична еліта повинна вести за собою народ, а не йти за народом, тільки тоді вона буде справжньою елітою.

     Як показали результати роботи другого міжнародного форуму «Європа - Україна», для нас усіх є над чим задуматися, вирішити, чого ми хочемо і куди нам для цього треба йти. Перед суспільством стоїть чимало складних завдань і від нашої позиції залежить, як ми, а можливо і наші діти, житимемо через 20, 30, а то й 50 років - як повноцінні європейці, насолоджуючись високими стандартами життя, безпекою та впевненістю у майбутньому дні, чи ми залишимося країною з соціалістичного табору, де кожного дня на порядку денному стоїть питання про фізичне, економічне та культурне виживання.

    Як казав один відомий науковець, «кінцева мета - ніщо, рух - усе».

24 березня 2008 р.
Денис Грицяк,
юрист Департаменту адміністративного, господарського, корпоративного та цивільного права Національної правової палати