Вед.: Пане Володимире, зараз Україна переживає нелегкі часи. Ми бачимо, що відбувається у внутрішній політиці. Яку б характеристику дали Ви тим подіям, які відбуваються зараз?
Володимир Гошовський:
Якщо ми подивимося на те, що відбувається сьогодні в Україні, як це оцінюють українські політики, то по великому рахунку оцінка не буде відрізнятися від того, що вони говорили рік тому, два чи більш тривалий час. Тому що в нас системна криза відбувається вже дуже тривалий час і вона просто зміняється тими чи іншими акцентами. На мій погляд, сьогоднішня криза не дуже відрізняється від тих моментів, які ми вже переживали нашій історії. І виходи ми будемо шукати саме з цих позицій.
Вед.: Який Ваш рецепт виходу з цієї позиції?
Володимир Гошовський:
Звичайно, треба реально розібратися, що відбувається в нашій державі. Є декілька прикладів в новітній історії України, коли те, що декларують політики, змінювалось буквально через півроку. Одним з таких моментів є виборче законодавство – пропорційна система виборів. На мій погляд, це причина останніх проблем. Тобто, зміни, які відбулися, вони і привели зміни до самого органу – Верховної ради. Тобто, Верховна рада почала формуватися за принципом партійним. Ми передали повноваження до партій, які з одного боку формуються зовсім не на демократичній основі, не на європейській основі. Як це на сьогоднішній день багато хто любить брати за основу. Таким чином, на сьогодні є партії, які формують парламент. Ми знаємо, яким чином формуються списки цих партій, хто потрапляє до парламенту і чим вони керуються при прийнятті своїх рішень Дійсно, на сьогоднішній день парламент перетворився в «кнопкодавів», а всі питання вирішуються в кулуарах. В той же час, буквально в 2005 році, коли приймалися зміни до законодавства, я особисто будучи депутатом Верховної ради України подавав Закон про 100%кову мажоритарну систему виборів. І, на жаль, за цей закон тоді проголосувало 22 чоловіка. А ті, хто сьогодні говорять, що тільки у мажоритарній системі виборів спасіння, як раз були дуже активними «ідеологічними потягами» для проведення виборів по партійним спискам. Хоча я впевнений, що сьогодні вибори на мажоритарній основі повністю б змінили б структуру Верховної ради, тому що багато кому потрібно було б йти до своїх виборців, йти в округи, не тільки декларувати, а й демонструвати свої позиції. І таким чином була б відповідальність перед тими самим виборцями, які тобі задають питання, яким ти дивишся в очі.
Вед.: Як так відбулася така трансформація: спочатку були проти, а сьогодні – за?
Володимир Гошовський:
Це є характеристика взагалі українського політикуму – змінювати свої погляди, залежно від того, в якій ситуації сьогодні знаходяться і як прогнозується майбутнє. До речі, як би ви взяли ті запитання, які мені задавали тоді противники мажоритарної системи, ви б знайшли сьогодні дуже багато цікавих прізвищ, які сьогодні ставлять мажоритарну систему виборів як основу українського спасіння, як основу структуризації нового українського парламенту і систематизації органів влади.
Вед.: Чимало нарікань сьогодні йде на те, що економічна криза з’їдає всі здорові починання нашої влади. Який Ви бачите вихід з цього?
Володимир Гошовський:
Треба спочатку подивитися, що таке економічна криза. Певний час в Україні взагалі ніхто не очікував, що в Україні буде фінансово-економічна криза. Потім все-таки збагнули, що вона дійсно відбувається. Тепер всі ми боремося с цією фінансово-економічною кризою, яка прийшла до нас звідкись з-за кордону. Хоча на мій погляд, динаміка економічних змін в державі повинна була демонструвати, що ми йдемо до економічної кризи крок за кроком, рік за роком. Тому що, дійсно, нічого нового не будується, нічого не відновлюється. Навіть питання, з чого має жити Україна, з чого має створюватись бюджет – це питання таке, ілюзорне. Якщо ми розглядаємо Україну як транзитну державу, яка транзитує послуги, транзитує товари, то що робиться для того, щоб Україна відповідала такому напрямку. Газотранспортна система потребує певних змін, беруться на це величезні кредити, але реальних змін не відбувається. І так ми можемо подивитися на будь-яку галузь. Але назвати хоча б один серйозний об’єкт, який за цей час почав працювати практично неможливо. Але ми можемо годинами називати об’єкти, які залишилися нам після радянських часів і які на сьогоднішній день не функціонують.
Вед.: Економічна криза тягне за собою і соціальні проблеми. Якою повинна бути політика держави щодо соціального захисту різноманітних верств населення?
Володимир Гошовський:
Економічна криза вона звичайно трансформується і на ті соціальні процеси, які відбуваються в нашій державі. Говорячи про економічні зміни, ми досі не можемо назвати відповідальну особу. Відповідальність настільки розмилася в українському сприйнятті, що на питання «Хто ж повинен відповідати з невиконання тих соціальних гарантій, які прописані в Українській Конституції?» ми не можемо відповісти. Суспільство навіть не може сказати, чи це повинен бути Президент – гарант Конституції, чи це повинен бути Уряд, можливо опозиція, Верховна рада. Та система важелів та противаг, яка була закладена в українській Конституції, повністю змінена. І зміни цієї системи саме призводять до того, що не виконуються ті гарантії, які записані в Конституції.
Вед.: Ви як правник, що можете сказати про те, як «розрулити» цю ситуацію?
Володимир Гошовський:
Питання про реформу, про зміни до української Конституції вже ідуть тривалий час. Перші зміни, які були зроблені, вони були невдалими. З цим погоджуються майже всі. І, звичайно, зміни до Конституції і повинні перетворити цю систему. Але, на мій погляд, очікування українців стосовно президентської компанії і змін після президентської компанії за рахунок того, що Президентом стане людина, яка здатна стабілізувати цю систему противаг – це і є основною єдиною надією.
Вед.: Що в такому разі може змінитися до президентських виборів? Які можуть відбутися зміни в суспільстві і в державотворенні?
Володимир Гошовський:
Треба розуміти, хто такі зміни може зробити. Чи може парламент зробити такі зміни? Я думаю, що парламент, сформований на основі пропорційної системи виборів, на основі недемократичних, неідеологічних партій, партій одного лідера по великому рахунку, не здатні зробити ці зміни. Чи може ініціювати це Президент? Звичайно, законодавчі важелі для цього існують. Чи може він отримати підтримку народу з такими змінами – так. Аде при умові, що ми будемо говорити не лише про розподіл повноважень, а ми будемо говорити і про гарантії, і про відповідальність, і про розширення прав і свобод, які в українській Конституції присутні, але немає взагалі ніякої системи гарантій. Колись та політична сила, яку я представляв в парламенті, в 2006 році пропонувала зміни до української Конституції. Ми виносили їх на референдум, вони були записані в декількох законодавчих актах і саме на референдум виносилися ці законодавчі акти. Основний принцип був такий: кожний посадовець повинен відповідати за свою роботу і зі своєї посади він повинен йти або з повагою, або до в’язниці. А не так, як у нас відбувається сьогодні. Посадовці змінюються на місцях майже кожних півроку, хто більше, хто менше. Вони йдуть зі своєї посади, їх місце займають інші, але основною рушійною силою їхньої діяльності є не виконання своїх повноважень, не виконання своїх завдань, які поставлені перед ним народом, а інтересів своїх кланових або промислово-фінансових груп, які вони представляють.
Вед.: Ви говорите про відповідальність посадовця. А Україна йде попереду за рівнем корупції.
Володимир Гошовський:
На сьогоднішній день корупція навіть підмінила вже органи державної влади. І це всім зрозуміло. Як боротися з цим? Є чудовий Закон Гриценка, який таким чином намагається змінити систему відповідальності. Адже система відповідальності серйозно впливає на ті злочини, які відбуваються. Достатньо подивитися на Закон, який був прийнятий стосовно крадіжки автомобіля. Як тільки була підвищена відповідальність за ці дії, відразу значно зменшилася кількість таких випадків.
Вед.: Рівень корупції – це один з багатьох докорів, які Україні закидає світова спільнота, Європейський союз. Яке обличчя України зараз на світовій арені і чому ми досі не стали рівними серед сильних?
Володимир Гошовський:
Ми можемо говорити про рівень української корупції з двох моментів. По-перше, виходячи з того, що кожен відчуває її сам на собі. Кожен адаптувався вже до цієї системи життя і навіть, на мій погляд, не намагається протидіяти. По-друге, те, в яких рейтингах нас сталять закордоном. Тому що ми не вивчали досвід інших країн, те, що відбувається сьогодні, і як так відбулося, що вони сьогодні мають такі дані стосовно корупції. Ми знаємо, що ми знаходимось на жалких місцях, але кожен на собі відчуває цю корупцію.
Вед.: Яких рекомендацій потребує зараз Україна від світової спільноти чи можливо ми впораємось самі?
Володимир Гошовський:
Я думаю, що постійне очікування рекомендацій звідкись при декларуванні того, що ми самостійна нація, що ми сильна нація, незалежна нація, якраз і призводить до тої політичної шизофренії, яка в нас відбувається. Тільки щось – ми відразу говоримо про європейський досвід, але в той же час з радістю виносимо на це судилище те, що ми повинні вирішувати всередині як нація, яка заявляє про свою державу, про незалежність своєї держави і про очікування чогось доброго.
Вед.: Таке роздвоєння – хіба таке можливе в цивілізованій європейській державі?
Володимир Гошовський:
Ми зараз повертаємося до Вашого першого питання. Чому український політикум постійно змінює свої ідеологічні погляди, свої декларації, тези і повністю відрізняється від тих дій, які насправді відбуваються. Чому українські політики сьогодні декларують одне, а завтра інше? Чому вони під це діло втягують економічну кризу чи будь-які інші серйозні явища як прикриття своїх сьогоднішніх дій.
Вед.: На Вашу думку, ліки від цієї шизофренії є?
Володимир Гошовський:
Тотальна зміна політичних еліт. Але зміна не на еліти, а зміна на нормальних людей, які здатні працювати, які відчувають українські проблеми, які говорять про Україну як про нашу країну, а не «в этой стране». Ви подивіться на риторику цих людей. Вони говорять «в этой стране». Сьогодні багато тих, хто стояли на помаранчевому майдані, говорили про Україну, а сьогодні говорять «в этой стране». І на мій погляд, саме тотальна зміни цих людей може дати для України поштовх для розвитку і для змін.
Вед.: Наскільки популярна така ідея у суспільстві на Вашу думку?
Володимир Гошовський:
Я впевнений, що це єдина ідея, єдиний рецепт, який живе в серці кожного українця, який хоче реальних змін. Змін облич, змін фігур, і саме головне – змін дій і відповідальності.
Вед.: Як це можливо?
Володимир Гошовський:
Це дуже складне питання. Не в тому, що треба зробити, а втому, як цього досягти. Звичайно, перше – це мажоритарна система виборів. Ми знову про це будемо говорити, тому що основним джерелом влади, згідно з Конституцією України, є народ України. На жаль, про це згадують лише напередодні виборів, а з передачею повних повноважень парламентським партіям взагалі про це забувають. Тому, звичайно, мажоритарна система виборів здатна замінити такий хід історії. Тим паче він змусить партії, які намагаються все-таки бути парламентськими, бути представленими, змусить боротися на кожному окремому окрузі за те, щоб перебувати у парламенті. Звичайно, це дасть певну внутріпартійну демократію. А це дуже важливо. Це не просто фраза – внутріпартійна демократія. Тому що, що сьогодні відбувається в партії? Є лідер, є певний устав партії і всі, хто не згоден з цим з партії викидаються. Хоча, я дуже не люблю слова «європейський досвід» чи «міжнародний досвід», але, якщо ми подивимось на те, що характерне для європейських демократичних партій, навіть американських демократичних партій – є лідер, є ідеологія партії, є зміна цих лідерів. Якщо лідер йде на президентські вибори і він програє ці президентські вибори, то він вдруге на президентські вибори не потрапляє. А в нас тільки одні і ті ж самі лідери політичних партій йдуть на вибори. Партія слугує інструментом для того, щоб отримати певний кусень влади в Україні.
Адрес этой страницы: http://npp.com.ua/news/1679.html