Справа № 2009 року
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2009 року ……………… районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді:
при секретарі:
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ………………………………… до ДПС УДАІ ГУ МВС України, третя особа: Касько Сергій Федорович про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 04.02.2009 року за ст. 122 ч.І КпАП України,
суд,-
ВСТАНОВИВ:
……………………… звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПС УДАІ ГУ МВС України, третя особа: Касько С.Ф. про скасування постанови по справі про адміністративне порушення про притягнення його до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 122 ч.І КпАП України, винесену 04.02.2009 року інспектором адміністративної практики ДПС УДАІ ГУМВС України в м.Києві Касько ,С.Ф. Свої вимоги мотивував тим, що винесена постанова не відповідає вимогам закону. Він є власником автомобіля «…………………» д.н.з. ………………………, але в зазначений постанові час, а саме: 31.01.2009 року о 10 год. 32 хв. не перебував за кермом автомобіля. Крім, цього отримані данні зібрані з порушенням Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим, а тому просить скасувати постанову.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала і просила позов задовольнити, пославшись , на обставини викладені в адміністративному позові.
Представник відповідача та третя особа в судове засідання не з’явилися, про день та час розгляду повідомлені у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суд не повідомили, Касько С.Ф. надав суду письмові пояснення.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Постановою інспектора відділу адміністративної практики полку ДПС ДАІ ГУ
МВС України в м. Києві молодшим лейтенантом міліції Касько С.Ф. від 04.02.2009 року ………………….. був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 300 грн. /а.с.5/.
Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото- та відеофіксації, що працюють у автоматичному режимі, у відповідності до ст..14-1 КУпАП.
Проте така постанова не відповідає вимогам закону з таких підстав.
Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо. Між тим, ст.,14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами; фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.
Фотографія зроблена приладом «Візир» відображає автомобіль позивача, але не відображає самого місця скоєння правопорушення, на підставі цього можна зробити висновок, що фотографія може бути зроблена в любому місці, а також там де відповідними знаками передбачена швидкість, де позивач рухалась на автомобілі.
Кут огляду приладу «Візир», відповідно до його ТТХ; набагато більший кута захвату відеофото-камери, з чого виходить, що швидкість визначена приладом «Візир» зовсім не обов'язково належить автомобілю на зображенні, тому що швидкість може належати автомобілю що рухався поруч з більшою швидкістю ніж автомобіль на зображенні, або з більшою відображаючою поверхнею на момент фіксації швидкості
В постанові зазначено, що фотоматеріали отримано за допомогою працюючого в автоматичному режимі спеціального технічного засобу «Візир» №0810701, хоча в . «Методичних рекомендаціях по роботі з радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості «Візир» (копія додається) зовсім немає такого поняття, як робота в автоматичному режимі, а робота такого приладу відбувається тільки в ручному режимі. Таким чином, в постанові невірно зазначено, що постанова про винесення штрафу винесена на підставі автоматичної фіксації порушення.
Відповідно до ст.14-1 КУпАП, пристрій, який робить фіксацію правопорушення ПДР повинен працювати в автоматичному режимі, а пристрій «Візир» не дозволяє працювати і фіксувати транспортні засоби в автоматичному режимі, тобто без втручання людини (інспектора) він не в змозі автоматично зафіксувати правопорушення, в даному випадку інспектор натиснувши кнопку фіксації, вибравши відповідний проміжок часу натиснув кнопку фіксації, і зафіксував вибраний ним момент часу, автомобіль та місце фіксації.
Відповідно до Закону України «Про міліцію», співробітник міліції повинен припиняти адміністративні правопорушення, а також відповідно до п.12, Наказу від 13.11.2006 N 1111, Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України інспектору чітко визначено активно реагувати і припиняти правопорушення в тому числі, перевищення швидкості, а не спостерігати за правопорушенням, яке відбувається в його присутності. Такі завдання працівників ДПС зазначені і у відомчому наказів МВС України.
Сам факт не припинення правопорушення позбавив особу, яка керувала транспортним засобом можливості об'єктивно оцінити те, що відбувалося на місці і вказати інспектору на можливі причини помилкової фіксації швидкості автомобілю, що в свою чергу ставить під сумнів місце, час та швидкісний режим зазначений в постанові про правопорушення.
Крім того, у постанові відсутні вказівки на те, хто; саме проводив фото
фіксацію тощо. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у
відповідності до п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 N 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.
Відповідно до пп..12.2, 12.3 зазначеної Інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоку транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі. Між тим, з фото, доданого до оскаржуваної постанови, видно, що зйомка велася з автомобіля. Це також говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень, та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності.
У постанові про адміністративне правопорушення відсутні докази належності виміряної швидкості саме автомобілю позивача. Фактично співробітником ДАІ, що склав постанову, було продемонстровано тільки час, який нібито пройшов з моменту вимірювання швидкості, на приладі. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме автомобіля позивача неможливо, а за таких умов різниця у кілька секунд може означати, що насправді виміряно швидкість автомобіля, який рухався у кількох десятках метрах від автомобіля позивача.
При цьому у момент, близький до вимірювання швидкості, можливо поряд із більшою швидкістю рухалися декілька автомобілів.
Відповідно до ст..251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення,' винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані" встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення
до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. І КУпАП є недоведеним і необґрунтованим. Оскільки показання технічного приладу (ВІЗІР №0810701) не містить функції фіксації, будь-яким способом, факту перевищення швидкості руху, як в даному випадку, тому зафіксована приладом та зазначена в постанові швидкість руху не може бути достовірною та належним доказом, на якому ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення' інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Крім цього, ч. З ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а відповідно до ч. 4 коментованого кодексу, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи наведене ,суд приходить до висновку, що постанова інспектора адміністративної практики за таких обставин підлягає скасуванню, оскільки винесена без достатніх доказів.
Керуючись ст.ст. 6, 18, 19, 68, 70, 106, 160-163 КАС України, та на підставі Закону України «Про міліцію», Наказ МВС України від 13.11.2006 року «Про затвердження Інструкції
з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України», ст.ст. 287,288 КУпАП,
Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Скасувати постанову про адміністративне правопорушення винесену 04.02.2009 року інспектором відділу адміністративної практики полку ДПС ДАІ ГУ МВС України в м.Києві молодшим лейтенантом міліції Касько Сергієм Федоровичем про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.І КпАП України.
Постанова - може бути оскаржена до Київського адміністративного апеляційного суду м. Києва шляхом подачі через …………………………… районний суд м. Києва заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі та подальшої подачі апеляційної скарги до Київського адміністративного апеляційного суду через ……………….. районний суд м. Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним надісланням її копії до Апеляційного суду.
Суддя: "3 0РИГІНАЛ0М ЗГІДНО"
Суддя
|
|
|
Секретар. |
Адрес этой страницы: http://npp.com.ua/news/1715.html