З проблемою браку коштів зіткнеться не тільки державний бюджет, а й підприємства, які навряд чи зможуть в умовах кризи пристосуватися до «нових соціальних стандартів», які пропонує Верховна Рада...
Верховна Рада України в першому читанні ухвалила проект закону «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати у 2010 році», яким суттєво підвищується рівень мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму. Проте чи конструктивне це рішення? Ряд експертів-економістів переконані, що рішення ухвалено необдумано та в невдалий кризовий час.
Блокуючи роботу Верховної Ради з метою нібито якомога швидше розглянути соціальні законопроекти, Партія регіонів нарешті домоглася своєї популістської мети. У світлі чергових виборів, які вже не за горами, зрозуміло, чому ця «мета» є популістською. Це не що інше як чергові намагання завоювати любов народу...
Але мова не про це.
Як стверджує Верховна Рада, «Закон спрямовано на встановлення розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, що забезпечить належний соціальний захист кожного громадянина України в період фінансово-економічної кризи». Проте чи буде здатна українська економіка забезпечити встановлені законом розміри заробітної плати? Враховуючи сучасний її стан – навряд чи…
Згідно з законом, у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становитиме: з 1 січня – 848 гривень, з 1 квітня – 1348, з 1 липня – 1848, з 1 жовтня – 2348, з 1 грудня – 2848 гривень. Відповідно мінімальні заробітні плати зростуть таким чином: з 1 січня – 900 гривень, з 1 квітня – 1500, з 1 липня – 2000, з 1 жовтня – 2500 гривень, з 1 грудня – 3000 гривень.
На перший погляд здається, що нарешті влада усвідомила, що жити на 600 із хвостиком гривень людина просто не в змозі – адже ця сума скоріше нагадує подачку жебракові, – і встановила досить пристойні параметри. Проте чому Верховна Рада на чолі з Володимиром Литвином знехтувала при цьому реальним економічним становищем нашої країни? Звідки в бюджеті з’являться всі ці кошти?
Насамперед, аби забезпечити громадянам України належний соціальний захист, необхідно підняти з колін економіку країни – саме це є першочерговим завданням, особливо сьогодні, у часи кризи. А ухвалення авантюрних рішень – без жадних гарантій і підґрунтя – популізм чистої води, намагання показати народові, що про них піклуються.
Чим керувалися депутати ВР при ухваленні законопроекту у світлі майбутніх виборів, зрозуміло. Проте хто і, головне, яким чином виконуватиме той закон у 2010 році, – справа інша. Це щось нагадує ситуацію з дітьми війни: закон про надбавку до пенсій цій категорії населення є, одначе грошей на ті надбавки в бюджеті немає. То чи не чекає на свіжоухвалений закон та сама доля?
Експерти-економісти солідарні у своїх коментарях: Закон «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати у 2010 році» є досить авантюрним рішенням, яке може призвести до вкрай негативних наслідків – інфляції та чергової низки звільнень. Ігор Бураковський, директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, назвав ухвалене ВР у першому читанні підвищення прожиткового мінімуму й мінімальної зарплати «ведмежою послугою людям».
Експерт зазначає, що соціальні стандарти, закладені урядом у проекті Держбюджету на 2010 рік, є зваженими й такими, що не несуть загрози макроекономічній стабільності країни. Водночас рішення ВР – це ризик для фінансової системи. Бо в цьому випадку з проблемою браку коштів зіткнеться не тільки державний бюджет, а й підприємства, які навряд чи зможуть в умовах кризи пристосуватися до «нових соціальних стандартів».
Олександр Пасхавер, президент Центру економічного розвитку назвав рішення ВР украй невдалим. Він зазначив, що це – політичний компроміс. Непокоїть сам факт розгляду таких законів у той час, коли країна перебуває в складному економічному становищі; соціальні стандарти підвищуються не в результаті поліпшення економічної ситуації, а з політичних міркувань.
Ярослав Жаліло, завідувач відділу економічної та соціальної стратегії Національного інституту стратегічних досліджень, зазначає, що різке зростання – майже у півтора рази – мінімальної зарплатні призведе до валового зростання вартості робочої сили як у бюджетному секторі, так і у сфері виробництва. «Це несе інфляційний ризик, – каже експерт. – Якщо й збільшувати соціальні показники, то це треба робити поступово, з огляду на реальну економічну ситуацію».
На думку Сергія Кисельова, експерта Школи політичної аналітики при НАУ КМА, рішення депутатів «виглядає, як доволі велика авантюра». Експерт зазначає, що різке підвищення мінімальної зарплати – з 650 грн. на місяць до 869 грн. – може призвести до розбалансування державного бюджету та збільшення його дефіциту. Це, у свою чергу, може спрчинити підвищення інфляції та падіння курсу гривні до іноземних валют. «Соціальні стандарти підвищувати треба, – каже Кисельов, – але за кризових умов варто було б надавати адресну підтримку найбільш незахищеним громадянам, як це пропонує уряд у своєму проекті бюджету на наступний рік».
Вікторія Лісіцина, Центр оперативного журналістського реагування
УНИАН
Адрес этой страницы: http://npp.com.ua/news/1785.html