Підвищення статусу місцевих рад ставить на порядок денний рівень підготовки членів представницьких органів, їх кваліфікаційні характеристики, рівень розуміння місцевих проблем тощо. Запровадження у 2004 році системи виборів за закритими партійними списками на виборах до міських, районних у місті, районних і обласних рад продемонструвало низку системних проблем:
По-перше, послаблення зв'язку депутата з виборцем (погіршення індивідуальної роботи депутатів місцевих рад з виборцями, відсутність механізмів підзвітності, підконтрольності депутатів).
По-друге, погіршення кваліфікаційного рівня, рівня компетентності депутатів місцевих рад.
По-третє, непропорційність у представленні інтересів територіальних громад - у районних радах, а інтересів мешканців районів - у обласних радах, тощо.
Врешті, вибори за закритими партійними списками не створюють мотивацій для депутатів місцевих рад активно працювати на користь громади, натомість відбувається політизація їх діяльності.
Тому є зрозумілим суспільний інтерес до позиції кандидатів на пост президента щодо очікуваних змін в системі місцевих виборів. Навіть, не дивлячись на те, що на сьогодні компетенційні можливості президента в частині зміни порядку формування представницьких органів місцевого самоврядування є дуже обмеженими.
Аналіз виборчих програм кандидатів, їх політичних заяв, свідчить, що більшість з них солідаризується з виборцем щодо неприйнятності існуючої системи місцевих виборів. Проте, на питання, яким має бути вектор зміни виборчої системи на муніципальних виборах, у кандидатів дуже різні відповіді.
Віктор Ющенко достатньо послідовний у своїй позиції, яка полягає у поверненні до мажоритарної системи виборів на місцевому рівні. Ця позиція виборчої програми присутня і у численних заявах чинного президента.
На думку Ющенка, пропорційна система виборів показала свою хибність і привела до закритості самоврядної влади перед виборцями. "Ми стали свідками того, що в сотнях містечок, де ми вимагали пропорційної системи, було сформовані партійні клани, які ігнорують будь-яку відповідальність перед виборцями", - заявив президент України у 2008 році. І вже тоді вимагав прийняти відповідний законопроект.
Варто також зазначити, що на сьогодні проющенківськи налаштовані депутати від партії "За Україну", очолювані В'ячеславом Кириленком, вже зареєстрували у ВРУ відповідний законопроект про внесення змін до закону про вибори депутатів ВР АРК, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (щодо повернення до мажоритарної системи виборів).
Однодумцем Ющенка в питанні формування виборчих списків є і інший кандидат на пост президента України - Володимир Литвин. У своїй виборчій програмі він також пропонує прийняття Виборчого кодексу і запровадження на виборах до місцевих органів влади мажоритарної виборчої системи.
Про свою прихильність до ідеї "мажоритарки" на місцевих виборах оголосив і кандидат на пост президента України Янукович. 12 грудня 2009 року, перебуваючи на Рівненщині, він однозначно заявив, що фракція Партії регіонів в Верховній Раді підтримуватиме законопроект про мажоритарну систему на місцевих виборах.
"Депутатів місцевих рад, ми вважаємо, треба обирати за мажоритарною системою, щоб кожного з них люди знали в обличчя, і щоб він ніс відповідальність за свою територію. Цей законопроект нами вже внесений у Верховну Раду, і ми будемо зараз його приймати для того, щоб уже на наступних місцевих виборах, які відбудуться в 2010, цей закон працював".
Проте, заяву Януковича треба розуміти таким чином, що він відстоює мажоритарну систему лише для виборів до рад міст, сіл, селищ і, очевидно, районів у містах. Оскільки кількома днями раніше Янукович зазначив, що на місцевих виборах має співіснувати дві системи: мажоритарна виборча система на виборах до рад базового рівня і пропорційна система виборів за відкритими списками на виборах до обласних рад:
"Депутати ж місцевих рад повинні обиратися на мажоритарній основі. Є дискусійне питання про принципи обрання обласних рад. Особисто я вважаю, що формування облрад слід залишити у сфері відповідальності політичних сил, а на нижчому рівні потрібна мажоритарна система".
У поглядах Юлії Тимошенко простежується "гнучке" ставлення до питання виборчої системи на місцевих виборах. Ще рік тому в ефірі "5 каналу" Тимошенко заявила буквально таке: "Я хотіла б чітко сказати, що сьогодні маніпулюють вашою свідомістю, говорячи про відкриті списки. Що таке відкриті списки? Це повернення до мажоритарної системи, яка була до введення партійної системи.
За партійної системи ви хоча б бачите, яка партія за які голосування несе відповідальність, яка партія за які рішення перед вами звітує. Що таке мажоритарна система? Це значить, олігархи країни розставлять по округам своїх людей, заплатять по два мільйони доларів за кожен округ, просто вкладуть як у бізнес, а потім отримають країну, як приз".
У той самий час у своїй виборчій програмі "Україна переможе. Україна - це Ти!" чинний прем'єр-міністр пообіцяла, що депутати всіх рівнів обиратимуться за відкритими списками та закріплюватимуться за відповідними округами.
За запровадження виборчої системи за відкритими партійними списками висловився Арсеній Яценюк. У своїй програмі він чітко зазначив: "Після виборів президента необхідно негайно обрати нову Верховну Раду та місцеві органи влади. Ці вибори мають відбуватися на основі нового закону. Партійний виборчий список повинен бути відкритим і закріплювати конкретних партійних кандидатів у депутати за конкретними виборчими округами".
Сергій Тігіпко запропонував запровадити змішану систему виборів на виборах до місцевих рад: 50% депутатів обираються за мажоритарною системою і 50% - за відкритими партійними списками.
Змішану систему місцевих виборів пропонує і кандидат на пост президента Анатолій Гриценко: до рад базового рівня (сіл, селищ, міст) - вибори мають бути за мажоритарно системою, до районних і обласних рад - за пропорційною системою з відкритими списками.
Здається, єдиний з кандидатів на пост президента, кого задовольняє існуюча система місцевих виборів, є лідер КПУ Петро Симоненко. 9 листопада 2009 року у розмові з журналістами він зазначив, що розмови про запровадження відкритих партійних списків - це чергова передвиборча маніпуляція суспільною думкою, оскільки нинішня система пропорційного уряду є достатньо відкритою - кожен виборець, прийшовши в день виборів на дільницю, може ознайомитись і зі списком партії, і з біографією її лідера.
Як бачимо, у ставленні кандидатів на пост президента України до питання порядку формування місцевих рад можна виділити такі варіанти:
- запровадження (повернення) мажоритарної системи виборів на виборах до всіх місцевих рад,
- консервація виборчої системи на місцевих виборах без змін,
- запровадження мажоритарної системи виборів на виборах до місцевих рад базового рівня і пропорційної системи за відкритими списками до обласних і районних рад,
- запровадження пропорційної системи за відкритими списками до всіх місцевих рад.
Або, насамкінець, запровадження змішаної системи виборів: 50% депутатів обираються за мажоритарною системою і 50% - за відкритими партійними списками.
Повернення до мажоритарної системи виборів означає достатньо зрозумілий алгоритм формування представницьких органів влади і відповідальності депутатів місцевих рад.
По-перше, тому, що така система існувала до 2004 року (і досі існує на виборах до сільських і селищних рад) та має багаторічну практику застосування. По-друге, у чинному законодавств (закон про статус депутатів місцевих рад) збережені процедури відкликання депутатів місцевих рад. Тому у випадку повернення до мажоритарної системи виборів дана процедура автоматично буде застосовуватися до депутатів, обраних за мажоритарною системою виборів.
Без сумніву, повернення до мажоритарної системи місцевих виборів не треба сприймати як універсальний засіб для лікування муніципальних хвороб; на жаль, більшість з цих проблем залишиться. Проте, ця система дійсно встановлює певний баланс повноважень і відповідальності депутатів місцевих рад.
Щодо ініціативи з запровадження пропорційних виборів за відкритими списками, то тут складно зрозуміти, що пропонують кандидати. Хоча б тому, що варіантів виборчих систем з відкритими списками є дуже багато. Тому було б відповідальним кроком, щоб у найближчий період агітаційної кампанії, у ході теледебатів, кандидати на пост президента країни оприлюднили своє бачення моделей виборів за партійними списками, а ще краще - внесли відповідні законопроекти до ВР.
Адже у багатьох представників експертного середовища закрадається підозра, що "відкриті виборчі списки" - це якийсь фантом, за допомогою якого більшість кандидатів на пост президента України намагаються закамуфлювати відсутність реальної програми кваліфікаційного і представницького оновлення місцевих рад, відповідно до їхніх повноважень і відповідальності.
Введення у виборчий дискурс проблеми зміни порядку формування представницьких органів місцевого самоврядування треба оцінювати виключно як позитивний сигнал для територіальних громад. Оскільки партійна монополія у місцевих радах призвела до кричущих фактів корупції при прийнятті муніципальних рішень без жодних наслідків для самих депутатів ("партизація" рад, фактично, ліквідувала інститут відкликання депутатів місцевих рад).
Якщо зважити, що на сьогодні і мажоритарна, і пропорційна система виборів за відкритими списками є значно прозорішими, ніж вибори за закритими списками, то є необхідність активного пресингу кандидатів з боку громадськості з вимогою дострокового виконання ними обіцянок зі зміни виборчої системи на місцевих виборах.
Власне, реальні кандидати на пост президента є і були суб'єктами законодавчої ініціативи вже достатньо довгий період (президент, прем'єр-міністр, народні депутати). Отже для того, щоб виборчу обіцянку виконати, їм не обов'язково ставати президентом. Досить внести до ВРУ відповідні законопроекти, включити їх до порядку денного сесії Ради і в режимі голосування визначитись з найбільш прийнятним проектом.
Тож виборці і громадські інститути мають завжди пам'ятати якою є ціна виборчих обіцянок.
Світлана Горобчишина, Андрій Дуда, УНЦПД, для Української правди
Адрес этой страницы: http://npp.com.ua/news/1837.html