Верховна Рада прийняла 253 голосами "за" в першому читанні (за основу) президентський проект нового Кримінального процесуального кодексу (проект № 9700). Фракції БЮТ і КПУ не дали жодного голосу.
Нагадаємо, проект нового КПК кардинальним чином відрізняється від нині діючого. У ньому відсутній інститут порушення кримінальної справи - розслідування починається з моменту реєстрації заяви про злочин у відповідному реєстрі). З моменту реєстрації заяви про злочин отримує права потерпілого і особа, яка подала заяву про злочин.
Один і той же прокурор буде "супроводжувати" кримінальні справи весь час протягом їхнього розслідування і після, при розгляді його судом. Він позбавляється прав на арешт майна, самостійне обрання будь запобіжного заходу, не зможе дозволяти проведення обшуку в нежитлових приміщеннях, вилучення речей, не зможе усувати від посади.
Багато (порівняно з чинним КПК) повноважень отримує захист. Доповідач з проектом КПК в парламенті - Андрій Портнов - вказав на "дзеркальні" (по відношенню до обвинувачення) механізми захисту, передбачені проектом.
Дуже важливі зміни передбачає проект КПК в сфері доказів. Для суду мати доказове значення будуть мати тільки ті свідчення, які надані безпосередньо суду (а не слідчого при розслідуванні справи). Таким чином, в органів слідства не буде мотивів для "вибивання" свідчень.
Не знайти в проекті КПК та інституту додаткового розслідування. Суд, який розглядає справу, зобов'язаний буде винести або обвинувальний, або виправдувальний вирок.
Абсолютним нововведенням є запровадження інститутів слідчого судді та присяжних засідателів.
Проектом обрано континентальна модель такого суду - суд буде складатися як з власне присяжних (в кількості 3 осіб), так і з професійних суддів (у кількості 2).
Однак така модель інституту присяжних була розкритикована в парламенті при обговоренні законопроекту. Як підмітили виступаючі, вона дуже сильно нагадує інститут народних спостерігачів. В "радянські" часи саме в такому ж складі - 2 судді та 3 народних засідателя цей інститут і діяв. Обговорювали відзначили можливість впливу суддів на присяжних при такому співвідношенні їх у складі суду.
Сильної критиці при обговоренні піддалося витіснення не-адвокатів ("фахівців у сфері права") та родичів обвинуваченого з розслідування і судового розгляду справи. За проектом КПК захисниками у кримінальних справах можуть виступати тільки адвокати, внесені до реєстру. Родичі, на відміну від діючих процесуальних норм, до захисту залучатися не будуть в принципі. Такий стан речей порушує гарантовану статтею 63 Конституції "пряму захист" - право на захист не саме адвокатами, а на захист як таку взагалі з можливістю особисто вибирати захисника.
Розкритикований і статус прокурора в проекті КПК. Фактична процесуальний нагляд прокурора за слідством несумісний з прийняттям згодом цим же прокурором рішення про затвердження обвинувального акта. Відповідаючи за якість слідства, прокурор, природно, не буде оцінювати свою роботу погано і відмовляти у підписанні акту.
Більш широкі повноваження прокурора в процесуальному нагляд звужують процесуальну свободу слідчого (якщо не зводять нанівець), якому за проектом загрожує кримінальна відповідальність за невиконання прокурорських вказівок.
Депутати також зазначили при обговоренні, що відсутність формального відкриття (початку) кримінальної справи зробить неможливим оскарження порушення справи (зараз ця можливість є).
Виділення в проекті окремо від злочинів "провин", які, тим не менш, є все ж "злочинними" діяннями, дало привід до суджень про "суцільній кріміналізації".
Піддавалася сумнівам доцільність розгляду всіх кримінальних справ судами тільки першої інстанції.
Доповідач проекту наполягав на тому, що Рада Європи визнала в цілому проект прийнятним і рекомендував прийняти його якомога швидше. Ті з їхніх опонентів, хто вважав неприйнятним прийняття проекту № 9700 або ратував за прийняття альтернативного проекту № 9700-1 авторства депутата Романа Зварича (НУНС), вказали на наступний (361) пункт у висновку РЄ щодо проекту: "Багато з деталей, Щодо якіх у запропонованих Далі висновка Зроблено певні Зауваження, слід розглядаті не просто Як проблематічні Самі по Кузьмою, а Як свідчення того, Що підхід до Створення нового проекту Кодексу в цілому НЕ пронизанность вимоги Конвенції про захист прав людини и основоположних свобод, розвинені в Практиці Європейського суду з прав людини ".
ЛІГА: ЗАКОН
Адрес этой страницы: http://npp.com.ua/news/2518.html