ПИТАННЯ:
Існує приватне підприємство з одним засновником, який бажає передати всі свої корпоративні права іншій особі. Однак у засновника немає такого органу управління, як загальні збори, і не ведеться протокол. Як правильно оформити рішення засновника про передачу своїх прав для подальшої подачі державному реєстратору?
ВІДПОВІДЬ:
Почнемо з того, що охарактеризуємо підприємство, яке продається. Виходячи з норм Господарського кодексу, ми маємо справу з унітарним приватним підприємством. Сам питання наявності в ньому корпоративних прав є дискусійним (див. матеріал «ЮРИСТ & ЗАКОН» «Чи виникають корпоративні права в унітарній підприємстві?»). Але в даному випадку він не є принциповим.
Звернемо увагу на певні ст. 113 Господарського кодексу особливості такого підприємства. Зокрема, його засновниками можуть бути одне або кілька фізичних осіб або юридична особа приватного права. Інші особливості приватних підприємств повинні були бути визначені спеціальним законом, якого дотепер немає.
Тому держоргани, зокрема Держкомпідприємництва, в листі № 2571 від 15.03.2011, рекомендують орієнтуватися на загальні норми Господарського та Цивільного кодексів. На підставі цих норм робиться висновок про те, що єдиним установчим документом для приватного підприємства незалежно від числа учасників є статут, в якому і визначаються всі найістотніші правила діяльності підприємства.
Отже, перш за все треба перевірити, не прописаний чи в статуті порядок заміни засновника (або прийняття додаткових засновників). Якщо ці норми прописані - залишається лише наслідувати їм.
Але, з високою ймовірністю, таких норм у статуті немає. У цьому випадку варто звернути увагу на ч. 3 ст. 29 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». У ній, крім інших документів, що підтверджують зміну складу засновників, передбачені заяву, договір або інший документ про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства.
Зазначимо відразу, що наведена формулювання може спричинити за собою проблеми. При бажанні держреєстратор цілком може заявити, що в нормі Закону йдеться виключно про госптовариства і тому до приватного підприємства вона не застосовна. Однак така відмова з дуже високою ймовірністю успіху можна оскаржити в суді. Причиною для такої впевненості є, крім іншого, те, що законодавство не містить прямої заборони на реєстрацію зміни засновника приватного підприємства на підставі зазначених документів.
У свою чергу, лист Мін'юсту № 19-34-1397 від 19.10.2005 говорить нам про те, що корпоративні права в приватному підприємстві можуть бути предметом будь-якої угоди, не забороненої законом.
На підтвердження цієї позиції можна навести лист Держкомпідприємництва № 3742 від 24.05.2007, в якому чітко вказані приклади договорів, які можуть підтверджувати факт передачі прав засновника приватного підприємства і повинні подаватися держреєстратору. Серед них, наприклад, договір купівлі-продажу, міни.
Крім того, цілком достатньо і заяви засновника про передачу прав засновника третій особі. У цій заяві повинні бути положення про передачу майнових, немайнових прав і обов'язків іншій особі, відсутність будь-яких претензій і т. д.
Однак більш детальних вимог до цього документу в законодавстві не передбачено, тому використовувати його ми б не рекомендували. А от з договором такої проблеми немає. Тому для реєстратора цілком достатньо договору купівлі-продажу 100% корпоративних прав у приватному підприємстві.
Реєстрацію змін може провести або директор підприємства (якщо він не змінився при зміні власника), або новий власник, або уповноважена будь-ким із них обличчя.
Але спочатку ми все ж рекомендуємо звернеться до конкретного держреєстратору, який і буде проводити реєстрацію зміни складу учасників, для того щоб з'ясувати його позицію по заданому питанню.
ЮРЛIГА
Адрес этой страницы: http://npp.com.ua/news/2609.html