5 липня 2012 року відбулось засідання круглого столу «Вибори до Верховної Ради України – 2012: потенційні можливості та першочергові завдання» членів партії «Солідарність жінок України», яка більше 12 років відстоює інтереси жінок на всіх рівнях суспільного життя й усіх громадян України, спроможних реалізувати власний інтелектуальний потенціал на благо держави - науковців, учителів, медичних працівників, юристів, робітників і селян, осіб з інвалідністю, спортсменів, студентів, усіх тих, хто працює і примножує добробут країни щоденною та чесною працею.
Основні питання, що розглядались:
• накопичення недовіри у суспільстві щодо виборчого процесу до Верховної Ради України та шляхи її подолання;
• позитивний досвід проведення виборчих кампаній;
• нові тенденції та зміни у громадській думці виборців щодо участі жінок у громадсько-політичному житті українського суспільства та появи інших облич кандидатів.
Модератором круглого столу виступила голова партії – Валентина Гошовська, доктор політичний наук, професор.
В обговоренні даного питання активну участь взяли члени партії - Лідія Даниленко, доктор педагогічних наук, професор; Оксана Рублюк, політолог, професор; Вячеслав Школьний, юрист; Тамара Пустова, голова Макарівської районної організації партії, депутат районної ради.
Коротко наводимо тези їх виступів:
Лідія Даниленко - професор, доктор педагогічних наук, президент Громадської Академії педагогічних наук, член партії «Солідарність жінок України»:
Чому потрібно прогресивним і компетентним громадянам іти на вибори?
Тому, що обіцянкам від різних партій – провладних й опозиційних - немає кінця. Всі вони запевняють нас, що до списків кандидатів у народні депутати увійдуть жінки, але «віз і нині там».
Де? В якій партії ми можемо бачимо відкриті списки, в яких рівноправно представлені жінки і чоловіки?
Адже всі у суспільстві знають, що жінка – це берегиня, рушійна сила, надійна опора, що на регіональному і галузевому рівнях управління їй довіряють владу і її присутність складає понад 50%, а на рівні прийняття державних рішень – лише 7%.
Громадяни нашої країни втомилися спостерігати як деградує наша країна, як опускаються її рейтинги на світовій арені за всіма показниками, як вимирає село, малі міста і люди, як бідують наші емігранти за кордоном, як несправедливо розподіляються ресурси в середині держави і багато іншого.
Наведу декілька прикладів.
За даними ВООЗ до 2020 року депресія, яка все більше охоплює непрацююче населення, може стати другою причиною тимчасової непрацездатності в світі, а в Україні в стані психологічної напруженості та стресу постійно перебувають понад 60% громадян. Такий стан виникає внаслідок порушення принципу резилієнтності - духовної міцності та гнучкості і породжує, крім тілесної недостатності, душевну та духовну. Науковці до душевних факторів, які впливають на здоров’я нації відносять стрес, напруженість, страх, нудьгу, депресію, складності у відносинах; до духовних – відсутність ідеалізму, світогляду, мотивації, духовності, ентузіазму.
За матеріалами Національної доповіді ООН про людський розвиток в Україні у 2011 році виявлено соціальне відторгнення більшості наших громадян від політичного, культурного, освітнього, економічного, екологічного та соціально справедливого життя. Зокрема,
- від політики відторгнені, в першу чергу, жінки, хоча більшість із них мають вищу освіту і наукові ступені (62%), особи з інвалідністю, представники наукової інтелігенції ;
- не мають рівного доступу до якісних послуг у сфері освіти і культури громадяни сільських місцевостей і малих міст, в яких проживає понад 75% всього населення країни;
- відторгненні від економіки країни громадяни, які мають низькі зарплати і не мають реального впливу на існуючу неефективну систему перерозподілу доходів;
- у сфері охорони здоров’я відсутнє повноцінне бюджетне фінансування в рамках гарантованих державою мінімальних установлених законодавством соціальних послуг ;
- незмінно соціально незахищеними верствами населення протягом багатьох років залишаються діти-сироти, багатодітні сім’ї, люди з інвалідністю, іммігранти, діти трудових мігрантів, роми, люди, які живуть з ВІЛ/СНІДом, бездомні люди.
Досить складною виглядає ситуація навколо довіри студентської молоді до держави і чинної влади. За результатами наших досліджень виявлено, що найгіршими з ціннісних орієнтацій студентів є ставлення до «сучасного суспільства» (62,2%), «держави, в якій живу» (51,1%), «вищої освіти в країні» (44,4%), «інновацій в освіті» (33,3%).
Більшість молоді болісно ставиться до проявів брехні, нещирості, несправедливості, вимагає поваги до себе.
Тому вважаємо, що основним імпульсом морального оздоровлення суспільства може бути зміна характеру і якості відносин між людьми в усіх сферах громадського життя на засадах справедливості, щирості, совісті та довіри. В цьому можуть допомогти лише компетентні, виважені, морально свідомі громадяни, значну роль ми відводимо жінці.
Тому вважаємо за необхідне проводити активну роз’яснювальну роботу серед громадян щодо їх відповідального вибору, а також про досягнення паритетної рівності між жінками і чоловіками на всіх гілках влади.
Тамара Пустова - депутат Макарівської районної ради VI скликання, член постійної комісії з питань освіти та культури, голова Макарівської районної організації партії «Солідарність жінок України».
Чи можуть бути вибори незаангажованими, незаполітизованими та непідкупними?
Так. Я хочу розсіяти сумніви щодо заангажованості, заполітизованості та підкупності нашого виборця. Враховуючи те, що я проходила по одному з мажоритарних округів столичної області і мала в конкурентах представника районної адміністрації керівників організацій, які представляли різні політичні сили, вибір народу залишився за жінкою майже в 50% голосів.
На моє глибоке переконання перевага моя була в тому що:
А. Представляла громаду цього округу. (Люди знають мій рід з діда – прадіда, народилась та проживаю до цього часу на цій території, тут народилися вчилися та працюють мої діти, тобто моя біографія є живою для людей, вона не відфільтрована відповідними професійними іміджмейкерами, які періодично змінюють своє забарвлення на сторінках глянцевих журналів шпальтах газет та передвиборчих листівках.
В. Представляла нейтральну партію - «Солідарність жінок України» .
С. І звісно, гендерна нерівність (у виборчому бюлетені серед чотирьох претендентів у виборчому бюлетені були представлені три чоловіки і одна жінка).
Д. Особисті і професійні якості, які нікуди не подінеш і які народ може розгледіти лише в того хто пліч-опліч з ним іде впродовж життя.
Мені би дуже хотілося розвіяти міфи про те, що «Вже все вирішено без нас», «Наш голос нічого не вартий» і так далі. Їх породжують ті, кому вигідна така позиція народу. Я не можу запевняти сьогодні народ на 100%, про те що під час виборчих перегонів до місцевих рад у 2010 році не був задіяний адмінресурс, про який сьогодні не припиняють інформувати народ в ЗМІ, що не проводився матеріальний підкуп виборців або не вживалися якісь інші засоби на людей, але можу з впевненістю сказати, що такі методики спрацьовують в тому випадку де для виборців не складає ніякої цінності жоден з претендентів у виборчому списку, тому що вони всі є засланими козачками, які не мають ніякого відношення до народу, є представниками фінансової еліти.
Що для мене, як для пересічного виборця є головним у людини, яка хоче посісти почесне місце під куполом Верховної Ради і представляти серед поважної когорти мої інтереси, захищати моє право на працю, право моїх дітей на безкоштовну освіту, право моїх батьків на забезпечену старість та якісну медицину.
1. Порядності, чесність, гідність та людяність.
2. Готовність бути представленою своєю громадою. (Надзвичайно велику насторогу викликає той факт, коли людина, яка народилась і віддано пропрацювала все життя на родючих землях Полтавщини виявила бажання представляти в Парламенті інтереси народу Західного регіону, або ж навпаки.
3. Професіоналізм та освіта.
З власного досвіду можу сказати, що надане Конституцією України право кожному громадянину обиратися та бути обраним без певних вимог до його професіоналізму та освіти призводить до того, що ми маємо такі закони, які не виконують, маємо парламент, який не здатний приймати певні рішення та їх дотримуватись, бо бракує освіченості та професіоналізму.
В’ячеслав Школьний - юрист, юридична компанія «Союз»
Чи можуть взяти участь у виборах «інші обличчя» кандидатів у народні депутати, ніж ті, яких ми всі знаємо?
Сьогодні в країні склалася така ситуація, коли велика кількість громадян не визначилися у своєму рішенні - яку політичну силу підтримати на виборах до Верховної Ради восени 2012 року. Додають невизначеності і такі фактори як низький рівень економіки, соціальна незахищеність населення та конфлікти і суперечки між політичними силами, а у деяких громадян це взагалі викликає зневіру до змін на краще і, як наслідок, апатію до всіх процесів, які відбуваються в державі. Можливо, це наслідки затяжної світової кризи, а можливо громадяни усвідомлюють, що від їх участі у виборчому процесі нічого не залежить. В будь-якому разі такий стан справ в країні не влаштовує ані владні та опозиційні сили, ані саме суспільство, тому що наступ апатії призведе до краху держави.
Впевненості, що не все так погано, додають свідомі громадяни, які звертаються до партії та вносять пропозиції щодо майбутніх кандидатів у народні депутати. Свідома спільнота ставить сьогодні свої вимоги до кандидатів – це бажання бачити у Верховній Раді не нові обличчя, «нові» в нових костюмах та з новими зачісками, а зовсім інші обличчя, обличчя справжніх громадян, для яких є пріоритетними такі поняття як честь, гідність та совість, які здатні взяти на себе всю відповідальність перед майбутніми поколіннями, які знають не лише «асфальт» та «кабінети», а які дійсно переймаються проблемами простих громадян, проблемами суспільства і держави, які досконально знають свою фахову справу та знають що і як зробити для створення конкурентоспроможної держави, здатної забезпечити гідне життя всім своїм громадянам. Народ не хоче бачити при владі олігархів та попередніх бездіяльників з сумнівними біографіями, народ хоче бачити в парламенті дійсно справжніх державотворців, прізвища яких він впише в історію золотими літерами, яким він може довірити майбутнє свої дітей та онікув.
Враховуючи стан справ, який є на сьогодні, заради єднання суспільства, заради збереження держави, доцільно було б, об’єднавши зусилля прогресивних жінок і чоловіків – фахівців з різних галузей суспільного життя, спрямувати їх на активну участь у виборчому процесі.
Дослідивши громадську думку майбутніх виборців зазначаємо необхідність радикальних заходів щодо залучення жінок до громадсько - політичної діяльності – квотування на всіх рівнях владних структур, така позиція свідчить не лише про готовність бачити більше жінок в політиці, а й про назрілу суспільну необхідність, про підвищений соціальний запит на жінок у представницькій та законодавчій владі. Відповідно, та політична сила, яка відреагує на дану тенденцію, матиме значний резерв підтримки та реалізує суспільне очікування конвертуючи в додаткові проценти на парламентських виборах.
Залучення жінок до активної громадсько – політичної діяльності є ознакою становлення громадянського суспільства, що додержується принципів демократії та обирає Європейський вектор розвитку України.
Оксана Рублюк, заступник голови Всеукраїнського жіночого об’єднання «Солідарність», політолог
Чи готові українці голосувати за жінок?
У 2011 році на фоні паралельного зростання позицій заходів щодо квотування кількості жінок та зниження позицій заходів щодо формування позитивного ставлення до жінок-політиків у населення, молодого покоління, можемо констатувати, що в громадській думці відбувається зсув від підтримання пасивних заходів (формування позитивного іміджу) до більш дієвих (квотування, залучення до суб'єктів політичного впливу).
Таким чином, наразі є нові тенденції в громадській думці електорату щодо оцінки місця та ролі жінок в громадсько-політичному житті суспільства:
1. З’являється новий феномен - жінки готові і хочуть голосувати за жінок, адже раніше панувала думка, що жінки не підтримують на виборах жінок-політиків, а віддають перевагу переважно чоловікам-політикам.
2. Зростає запит на професіоналізм, конструктивізм, спостерігається неприйняття політичного екстремізму.
3. У громадській думці жінки більшою мірою, ніж чоловіки, є носіями таких якостей, як чесність, порядність, здатність відстоювати інтереси простих людей.
4. Має місце очікування зміни еліт, респонденти висловили бажання бачити в політиці науковців, вчителів, юристів, та висловили негативне ставлення до приходу у політику бізнесменів.
5. Розчарування в політиках екстраполюється на розчарування в чоловічій моделі політики, як наслідок, зростає позитивне ставлення до участі жінок в політиці, певною мірою, це є площадкою для прориву жінок.
6. Такий прорив респонденти бачать в об’єднаному блоку жіночих партій, в координації та узгодженні спільної діяльності.
7. Розчарування в існуючій моделі політики відобразилось на процесі формування засобами масової інформації іміджу політиків – знизився ступінь довіри до різних політичних шоу, відповідно, знижується вплив ЗМІ на формування рейтингу певного політика, респонденти більшою мірою судять по реальних справах політика, а не за результатами виступів у ЗМІ.
8. Респондентами підтримується мажоритарна система, адже вона персоніфікує політичну діяльність, саме по справах, по результатам діяльності ідентифікують колишніх мажоритарщиків та готові надати їм підтримку..
Ця політична реальність обумовлена, з одного боку існуванням впродовж тривалого проміжку часу політичною нестабільністю в суспільстві, конфліктами, протистоянням політичних сил, а також значною мірою суспільної зневіри до окремих політичних сил та їх репрезентантів – політичних вождів, лідерів. Отже, з огляду на вищезазначене, у якості низки першочергових кроків, які , безумовно, є рекомендаційними, вважаємо за доцільне зосередити увагу на:
1. Популяризацію позитивних сторін діяльності жіночих організацій як невід’ємної складової громадянського суспільства України.
2. Розробці дієвих механізмів співпраці організацій громадянського суспільства і зокрема, жіночих рухів з органами державної влади.
3. Підготовці та оприлюднення низки матеріалів, які б свідчили про монолітність і перспективність жіночого політичного руху, жінок – політиків, лідерів громадських об’єднань.
На завершені круглого столу «Вибори до Верховної Ради України – 2012: потенційні можливості та першочергові завдання» члени партії «Солідарність жінок України» висловили думки про:
• потенційну можливість членів партії брати участь у виборах до Верховної Ради України, об’єднавши зусилля прогресивних жінок і чоловіків – фахівців з різних галузей суспільного життя, активних порядних громадян задля підвищення добробуту нашої держави і справедливості для всіх;
• необхідність запрошення до участі у виборчому процесі морально свідомих громадян, професіоналів своєї справи, готових працювати заради свого народу та майбутніх поколінь;
• організацію перевірки майбутніх кандидатів у депутати на якість та відповідність вимогам суспільства щодо їх моральних і професійних якостей.
Адрес этой страницы: http://npp.com.ua/news/2628.html