Автор однієї з тем форуму ЛІГАБізнесІнформ представляє інтереси виробничого підприємства, прострочив виконання договору поставки товару замовнику. У зв'язку з цим замовник направив претензію до підприємства (далі - виконавець) з вимогою оплати штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язання. Після цього виконавець і замовник домовилися про зустріч для узгодження деяких аспектів претензії. Також в ході зустрічі виконавець бажає запропонувати замовнику деякі взаємовигідні умови продовження співпраці. Однак замість цього виконавець хоче, щоб замовник відмовився від претензії документально.
Автор теми цікавиться тим, яке правове значення має така відмова (чи можна з його допомогою скасувати зобов'язання виконавця з оплати штрафних санкцій) і як він буде враховуватися у разі повторного пред'явлення претензії до вимог, аналогічними першої претензії. Відповідаючи на ці питання, учасниками обговорення були висловлені наступні думки.
Позиція 1. Якщо у виконавця є які-небудь заборгованості і домовленості (усні) за цими заборгованостями, доцільно оформити це все письмовою угодою (нехай буде Додаток до Договору). Відмова від претензії виконавцю нічого не дасть. Борг-то нікуди не списується, не прощається. Просто у випадку відкликання претензії виконавцю дається так званий перерву і час поднакопить сил.
Позиція 2. Ніяких наслідків відгук не породжує, так як він не є відмовою від права. Адже вимоги пред'являються не по претензії, а за договором. Тому щоб кредитор позбувся права вимоги за вказаною штрафу, потрібно щоб зобов'язання по сплаті штрафу припинилося на передбачених законом підставах.
Думка «Ю & З»: для відповіді на поставлені автором теми питання необхідно виходити з правової суті претензії, а також її впливу на права і обов'язки сторін договору. Ст. 6 ГПК визначає, що метою претензії є безпосереднє врегулювання спору з порушником прав та інтересів. У перелік відомостей, що містяться в претензії, серед іншого, повинні входити опис обставин, на підставі яких пред'являється претензія, вимоги заявника і розрахунок суми претензії (якщо вона має грошовий характер). Відповідно, метою претензії є спонукання боржника виконати своє договірне зобов'язання в досудовому порядку (при цьому нове зобов'язання не створюється). Тобто претензія носить похідний характер від договору, у зв'язку з чим вона:
1) містить вимогу на підставі і в рамках існуючої угоди;
2) сама по собі не може створювати або припиняти зобов'язання, пов'язані з чинним договором, по якому виникла заборгованість.
Таким чином, претензія хоч і складається на підставі договору, однак вона не може підміняти договір або виступати додатковою угодою, що встановлює або змінює права та обов'язки сторін. Тому погашення зазначеної в претензії заборгованості означає не стільки її виконання, скільки виконання умов договору. У зв'язку з цим відгук раніше направленої претензії не скасовує існуюче договірне зобов'язання.
Також із зазначених вище причин відгук претензії не є і прощенням боргу в розумінні ст. 605 ЦК. Виходячи з цього, відгук претензії ніяк не вплине на нараховані штрафні санкції згідно з положеннями договору (і вже тим більше не скасує їх). Природно, відгук претензії ніяк не вплине на правове значення і повторної претензії по цій же заборгованості, отриманої виконавцем у майбутньому.
Так що узгодження порядку погашення заборгованості або її списання шляхом відкликання претензії навряд чи можна визнати вдалим виходом з ситуації, що склалася. У зв'язку з цим слід прислухатися до думок форумчан про те, що істотні питання виконання договірних зобов'язань (погашення / списання / реструктуризація заборгованості) в даному випадку слід врегулювати додатковою угодою.
Основою для такого доповнення до існуючого договору повинен стати акт звірки взаєморозрахунків, який підтвердить безперечну заборгованість виконавця. У свою чергу, само додаткову угоду визначить долю такої заборгованості, враховуючи те, що за словами автора теми, в даному випадку планується встановлення нових форм співробітництва. І тим більше такий варіант краще, якщо існуватиме пряма залежність між списанням раніше нарахованих штрафних санкцій та виникненням нових зобов'язань між сторонами договору. У даному випадку слід вести мову про внесення змін в існуючий договір шляхом укладення додаткової угоди.
Не виключено тут і прощення боргу в порядку ст. 605 ЦК з боку замовника (замість нових зобов'язань виконавця, про які згадує автор теми). Однак тут слід врахувати, що це малоймовірно з причини того, що прощення боргу може бути невигідно замовнику з позиції оподаткування господарської діяльності. Крім цього, прощення штрафних санкцій без яких відповідних зобов'язань Виконавця не зв'яже така дія з майбутніми зобов'язаннями боржника на користь погашення виниклої заборгованості. Це підтверджує доцільність виходу з ситуації, що склалася шляхом укладення додаткової угоди.
ВИСНОВОК:
Відгук претензії ніяк не позначається на обсязі грошового зобов'язання боржника (у даному випадку - наявність та розмір штрафних санкцій), оскільки заборгованість визначається умовами договору. Відповідно, претензія лише відображає обсяг заборгованості, що виникла в однієї зі сторін зобов'язання станом на певний момент.
У ситуації, описаної автором теми, необхідне узгодження з замовником безперечною заборгованості виконавця та визначення її подальшої долі шляхом укладення додаткової угоди до раніше укладеного договору.
"ЮРИСТ I ЗАКОН"
Адрес этой страницы: http://npp.com.ua/news/2776.html