Проект спрямований на захист прав і законних інтересів фізосіб, які не є суб'єктами господарської діяльності, які беруть участь у кредитних відносинах в якості позичальників і залогодателей (майнових поручителів).
Комітет з питань правової політики рекомендує парламенту відхилити законопроект № 2574а про внесення змін до статті 1057-1 Цивільного кодексу України (щодо запобігання накладення стягнення на заставлене майно фізичних осіб у разі визнання договору застави недійсним).
Пропонується доповнити статтю 1057-1 Цивільного кодексу України, якою визначаються наслідки визнання недійсності кредитного договору, новою частиною шостою згідно якої положення ч. 2 - 5 цієї статті будуть застосовуватися тільки у випадку, якщо позичальником , заставодавцем (майновим поручителем) є юридична особа або фізособа - підприємець (детальніше про проект в матеріалі: Планується обмежити накладення стягнення на заставлене майно).
На засіданні Комітету зазначалося, що ст. 1 і 2 ЦК визначено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи. При цьому п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлено , що одним з основних принципів судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Члени Комітету зазначали, що принцип рівності правового режиму для всіх суб'єктів цивільного права означає, що жоден суб'єкт у цивільному праві не повинен володіти будь-якими перевагами перед іншими суб'єктами цивільного права. Одним із проявів цього принципу є те, що одні й ті ж норми права поширюються на відносини як з участю фізичних, так і юридичних осіб.
Частина третя статті 216 Цивільного кодексу допускає, що законом можуть бути встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності угод, визначених цією статтею, або особливі правові наслідки окремих видів недійсних угод. Таким чином, вважають народні депутати, у разі встановлення особливих правових наслідків окремих видів недійсних угод такі наслідки мають бути єдиними для всіх учасників цивільних правовідносин. Законопроектом пропонується встановити виняток при застосуванні статті 1057-1 Цивільного кодексу України. Норми, які визначають правові наслідки кредитного договору, пропонується не поширювати на фізичних осіб, які є позичальниками або заставодавцями.
Законопроект був спрямований Комітетом для обробки в Національний банк і Міністерство юстиції України, які висловили суттєві зауваження. Національний банк, зокрема, вважає проект неприйнятним і пропонує його відхилити.
За інформацією ВР
Адрес этой страницы: http://npp.com.ua/news/2828.html