Міністерство у своєму листі № 9531/5/99-99-17-03-03-16 зазначає, що суми компенсації працівникам втрати частини зарплати у зв'язку з порушенням термінів її виплати повинні бути враховані при визначенні граничного розміру зарплати, який дає право на застосування податкової соціальної пільги за умови дотримання законодавчих вимог.
Міністерство доходів і зборів у листі № 9531/5/99-99-17-03-03-16, серед іншого, нагадало, що ст. 34 Закону «Про оплату праці» передбачено виплату компенсації працівникам за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.
Згідно зі ст. 2 Закону «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація здійснюється у разі затримки виплати заробітної плати на один і більше календарних місяців.
Пп. 2.2.8 п. 2.2 розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати передбачено , що суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати включаються до фонду додаткової заробітної плати, тобто прирівнюються до заробітної плати.
При цьому відповідно до п. 169.1 ст. 169 НК платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.
Виходячи з викладеного, суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати повинні бути враховані при визначенні граничного розміру заробітної плати, який дає право на застосування податкової соціальної пільги за умови дотримання всіх інших вимог, передбачених ст. 169 ПК .
Також Міністерство звертає увагу, що ст. 26 Конституції України та ст. 3 Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими ж правами і свободами, а також несуть ті ж обов'язки, що й громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Разом з тим згідно з п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу при нарахуванні доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Умови та порядок застосування податкової соціальної пільги передбачені ст. 169 ПК. Зокрема, пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПК наведений кінцевий перелік доходів фізичних осіб, до яких податкова соціальна пільга не може бути застосована. Так, до даного переліку відносяться доходи інші, ніж заробітна плата; заробітна плата, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету; і дохід самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Отже, ПК не передбачено виключень або обмежень щодо застосування податкової соціальної пільги для нерезидентів. Тобто платник податку - нерезидент має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати на суму податкової соціальної пільги.
ЮРЛIГА
Адрес этой страницы: http://npp.com.ua/news/2840.html