Законопроект «Про освіту» повинен відповідати потребам сьогодення. На цьому наголосив Міністр освіти і науки України Сергій Квіт під час представлення законопроекту «Про освіту» на розширеному засіданні Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти 25 листопада 2015 року.
Сергій Квіт зазначив, що після проведення попередніх узгоджувальних нарад Міністерство освіти і науки погоджується з тим, що законопроект буде доопрацьовуватися. Разом з тим, Міністерство не бачить тих питань чи прогалин у тексті закону, які б не можна було усунути між першим і другим читанням у Парламенті. «Ми відкриті для спілкування задля того, щоб розробити прогресивний закон, який можливо реалізувати в сучасній Україні», - підкреслив Міністр.
Як повідомив Сергій Квіт, закон «Про освіту» є базовим, і тому не варто очікувати від нього вирішення тих питань, які виникають на кожному рівні освіти. Для цього існують спеціальні закони, зокрема, Закон України «Про вищу освіту», або закон «Про професійну освіту», який має прийматися синхронно із законом «Про освіту». Також Міністерством будуть розроблені законопроекти «Про дошкільну», «Про позашкільну» «Загальну середню освіту».
На відміну від чинного Закону України «Про освіту», проект, який обговорюється у Комітеті ВР, дає визначення основним термінам системи освіти та окреслює основні принципи освітньої діяльності. Серед них два головних – забезпечення якості освіти і забезпечення рівного доступу до освіти. «Наші діти повинні мати рівний доступ до якісної освіти та можливість закінчити таку школу, після якої могли б претендувати на вступ до університету», - зазначив Міністр.
Як вважає Сергій Квіт, не слід поглиблювали розрив між слабкими і сильними школами: «Держава повинна підтримати всіх, і це важлива соціальна позиція, спрямована на інтереси наших дітей і всього суспільства».
За словами Міністра, законопроект «Про освіту» передбачає прозорість і публічність прийняття та реалізації управлінських рішень, відповідальність органів управління та закладів освіти перед суспільством, інституційне відокремлення здійснення функцій контролю або нагляду та функції забезпечення діяльності закладів освіти. Також проектом запроваджується свобода особи у виборі здобуття форм і видів освіти. У проекті закону закладені поняття академічної доброчесності, академічної свободи, а також фінансова та адміністративна автономія закладів освіти.
«Перевагою законопроекту «Про освіту» є запровадження інституту громадсько-державного управління та державно-приватного партнерства»
Важливою перевагою законопроекту, на думку Міністра, є запровадження інституту громадсько-державного управління та державно-приватного партнерства. Документ також містить чіткі механізми залучення громадськості до участі у реалізації освітнього процесу. Зокрема, вперше на законодавчому рівні передбачається можливість створення батьківських комітетів як органів громадського нагляду у дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх закладах. Батьківські комітети можуть оцінювати роботу керівника і діяльність закладу освіти, а також брати участь у визначені стратегії розвитку закладу, контролювати виконання кошторису, сприяти залученню додаткових джерел фінансування. До цих повноважень додаються ще сім для об’єднань батьківських комітетів, які є одним із суб’єктів громадського нагляду у сфері освіти. Окрім громадського нагляду, законопроект містить конкретні механізми громадського управління. Так, до складу конкурсної комісії з обрання директора школи, будуть входити представники педагогічного колективу та громадського об’єднання батьків.
Сергій Квіт зазначив, що проект закону передбачає запровадження нової структури рівнів освіти, узгоджених з європейськими підходами. Серед складників та рівнів освіти Міністр виділив дошкільну освіту, повну загальну середню освіту, позашкільну, професійну, вищу освіту, освіту дорослих. У системі формальної освіти проектом передбачено такі рівні освіти – дошкільна, початкова, базова середня, профільна середня освіта, перший базовий рівень професійної освіти, другий вищий рівень професійної освіти, початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти, перший бакалаврський рівень вищої освіти, другий магістерський рівень вищої освіти, третій освітньо-науковий рівень вищої освіти (PhD), науковий рівень вищої освіти.
«Основна мета запровадження 12-річного навчання – зменшення навчального навантаження на учня, надання йому права вибору предметів у старшій школі»
Законопроект «Про освіту» визначає запровадження 12-річної школи та містить механізм її впровадження. Про це повідомив Міністр освіти і науки Сергій Квіт 25 листопада 2015 року на розширеному засіданні Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.
Згідно з пунктом 3 прикінцевих та перехідних положень проекту закону, навчання учнів за програмами 12-річної повної загальної середньої освіти розпочнеться: для початкової освіти - 1 вересня 2018 року, для базової середньої освіти - з першого вересня 2022 року, для профільної середньої освіти - з першого вересня 2018 року. Як пояснив Сергій Квіт, основна мета запровадження 12-річного навчання – зменшення навчального навантаження на учня, надання йому права вибору предметів у старшій школі. Старша профільна школа запроваджується законом. Кількість випускників, які підуть навчатися до вищих навчальних закладів, буде зменшуватися, та більшість з них орієнтуватиметься на заклади професійної освіти, які, у свою чергу, будуть розвиватися. При цьому кількість університетів зменшуватиметься.
Сергій Квіт звернув увагу учасників обговорення, що законопроект «Про освіту» передбачає введення нових видів і форм здобуття освіти - формальної, неформальної та інформальної. Окрім того, проект закону зобов’язує Міністерство затвердити порядок утворення та забезпечення центрів визнання кваліфікацій або кваліфікаційних центрів, що визнаватимуть здобуті у системі неформальної та інформальної освіти кваліфікації. А також проектом запроваджується спеціалізовані види освіти – мистецької, спортивної, військової, наукової – і визначаються їх специфічних особливостей.
Проект закону також закладає основні положення для подальшої розробки механізмів для освіти осіб з особливими освітніми проблемами. Цим документом передбачається запровадження посади освітнього омбудсмена, на якого Урядом буде покладено виконання завдань щодо захисту прав людини у сфері освіти.
«Для того, щоб вчитель мав стимул для руху вперед, ми хочемо прив’язати рівень заробітної плати вчителя до його кваліфікаційної категорії»
Важливим є і те, що законопроект визначає рамки нової системи і механізмів забезпечення якості освіти. Зокрема, фіксує інструменти процедури і заходи забезпечення підвищення якості освіти. Такі як стандартизація, ліцензування освітньої діяльності, акредитація освітніх програм, зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, моніторинг якості освіти, а також інституційний аудит, сертифікацію педагогічних працівників. Конкретні ж особливості функціонування системи забезпечення якості на кожному рівні освіти будуть визначатися спеціальними законами.
Щодо сертифікації педагогічних працівників, то сертифікація повинна поступово змінити атестацію. «Для того, щоб вчитель мав стимул для руху вперед, ми хочемо прив’язати рівень заробітної плати вчителя до його кваліфікаційної категорії і таким чином заохотити його підвищувати свою кваліфікацію», - пояснив Міністр.
У проекті закону також усуваються дублювання функцій органів різних рівнів та спеціалізації завдань, здійснення функцій контролю, нагляду та функцій забезпечення діяльності закладів освіти.
«Новий Закон «Про освіту» повинен відповісти суспільству на питання, в чому полягає реформа освіти, та запустити реальні процеси цієї реформи»
Голова Комітету ВР України з питань науки і освіти Лілія Гриневич підкреслила стратегічне значення законопроекту «Про освіту» та зазначила, що, оскільки у суспільства виникає неоднозначна думка щодо впровадження 12-річної освіти, необхідно розкрити, на що буде орієнтований зміст нової школи. Якщо школа буде орієнтована на отримання переліку тих компетентностей, які сьогодні визначені в Європейському Союзі для загальної середньої освіти, зокрема, знання мов, підприємницька та громадянська компетентності, то 11-річного навчання не вистачає для того, щоб отримати такі результати. Українські діти повинні бути конкурентоспроможні. Весь цивілізований світ сьогодні говорить про освіту успішного життя, а це ті компетентності, які сьогодні українська школа в традиційному форматі не формує. «Новий Закон «Про освіту» повинен відповісти суспільству на питання, в чому полягає реформа освіти, та запустити реальні процеси цієї реформи», - пояснила Лілія Гриневич.
Разом з тим, Голова Комітету вважає, що, по-перше, потрібно узгодити весь термінологічний апарат законопроекту з тим, який є в Законах України «Про вищу освіту», «Про професійну освіту», наповнити і виписати Національну рамку кваліфікацій. По-друге, має бути показник рівня заробітної плати педагога – планка, якої має досягнути Україна, коли вийде з війни. По-третє - у законі потрібно докладніше виписати повноваження і зобов’язання місцевих громад. Освітня субвенція покриває тільки потреби загальної середньої освіти, а дошкілля і позашкілля залишаються на місцевих бюджетах, за винятком тих закладів позашкільної освіти, які мають національне значення.
За словами народного депутата, перегляду потребує і фінансування освіти. В системі освіти є частина коштів, які направду не є коштами для здобуття освіти, а соціальною підтримкою – це кошти харчування, соціальні стипендії. Такі видатки, на думку Лілії Гриневич, має фінансувати Мінсоцполітики. Тому ВВП у розмірі 6.5%, спрямований на освіту, насправді є меншим, а тому потрібно чітко розмежувати кошти, які ідуть лише на освіту.
За словами Голови парламентського Комітету, закон має запропонувати інституційні мости з ринком праці, і це питання стосується не тільки професійної освіти, а й вищої. Також необхідно в законопроекті досконаліше прописати статті про сертифікацію вчителя.
За результатами обговорення, було прийняте рішення, що Уряд має доопрацювати законопроект «Про освіту».
МОН
Адрес этой страницы: http://npp.com.ua/news/3345.html