Вчора, 13 січня, набув чинності Закон № 921-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
У Законі «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» дано нове визначення внутрішньо переміщених осіб - до них віднесені не тільки громадяни України, але й іноземці або особи без громадянства, які знаходиться на території України на законних підставах і мають право на постійне проживання в Україні, яких змусили залишити або покинути своє місце проживання в результаті або щоб уникнути негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного або техногенного характеру.
Крім того, тепер для постановки на облік внутрішньо переміщеної особи не є обов'язковою реєстрація місця проживання (прописка) на проблемних територіях.
Встановлено, що відповідальним за забезпечення формування та ведення Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб є центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.
Переселенці більше не зобов'язані раз на півроку з'являтися до відповідного структурного підрозділу уповноваженого органу міграційної політики.
Разом з тим, у разі добровільного повернення в покинуте постійне місце проживання вони зобов'язані повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем отримання довідки не пізніше ніж за 3 дні до дня від'їзду.
Якщо переселенець не повідомив про повернення, рішення про скасування дії довідки переселенця приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (більше 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає розумні підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого житла. До такої інформації відносяться: дані, отримані з відповідних держреєстрів, отримані від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, від громадських об'єднань, волонтерських, благодійних організацій, інших юр- і фізосіб, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам.
Якщо переселенець має вагомі причини відсутності більше 60 днів, він повинен звернутися з письмовою заявою за місцем проживання в структурний підрозділ з питань соцзахисту населення районних держадміністрацій, виконавчих органів міськрад. У такому випадку термін відсутності за місцем проживання може бути збільшений до 90 днів.
Крім того, розширено перелік прав переселенців: тепер вони мають право на єдність сім'ї, на сприяння органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів приватного права в пошуку і возз'єднання членів сімей, які втратили зв'язок внаслідок внутрішнього переміщення, на інформацію про долю і місцезнаходження зниклих членів сім'ї та близьких родичів.
Сайт "ЮРЛИГА"
Адрес этой страницы: http://npp.com.ua/news/3421.html