У листі № 247/13 / 84-16 Мінсоцполітики роз'яснило, що період перебування працівника у відпустці без збереження зарплати повинен бути врахований для обчислення стажу роботи, що дає право на виплату надбавки за вислугу років.
Надбавка за вислугу років працівникам державних і комунальних установ соціального захисту населення виплачується з 1 вересня 2011 року згідно з Порядком, затвердженим наказом Мінсоцполітики від 15.06.2011 № 239 (далі - Порядок).
Надбавка встановлюється працівникам залежно від стажу роботи в таких розмірах:
- Понад 3 роки - 10% посадового окладу;
- Понад 10 років - 20%;
- Понад 20 років - 30%.
Документом для визначення стажу роботи, що дає право на отримання надбавки за вислугу років, є трудова книжка або інші документи, які відповідно до законодавства підтверджують наявність стажу роботи.
Перелік посад працівників установ соціального захисту, мають право на встановлення надбавки за вислугу років, визначено пунктом 3 Порядку.
У стаж роботи, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років, включається час роботи в державних і комунальних закладах, закладах та організаціях незалежно від підпорядкування на посадах, за умови, що оплата праці таких працівників здійснюється відповідно до умов оплати праці працівників державних і комунальних установ соціального захисту населення.
Також в стаж роботи, що дає право на виплату надбавки за вислугу років, включається:
- Час відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, а в разі, коли дитина потребує домашнього догляду, - період відпустки без збереження зарплати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше як до досягнення дитиною 6-річного віку , або коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - не більше як до досягнення дитиною 16-річного віку;
- Час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) і зарплата повністю або частково (в тому числі час оплачуваного вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).
Нагадаємо, статтями 25 і 26 Закону «Про відпустки» передбачено відпустки без збереження зарплати. Відпустка без збереження заробітної плати - це період трудової діяльності працівника, коли він фактично не працював, і за ним зберігалося місце роботи (посада), але не виплачувалася зарплата.
За цей час трудові відносини працівника з роботодавцем або уповноваженим ним особою не розриваються, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці.
Сайт "ЮРЛИГА"
Адрес этой страницы: http://npp.com.ua/news/3533.html