13 головних змін
Станом на сьогодні Рада з питань судової реформи наголошує на 13 головних змінах у господарському та цивільному процесі:
ефективний захист прав як превалююче завдання судочинства;
розширення способів судового захисту та засобів доказування;
дієві механізми забезпечення позову та доказів;
максимальна змагальність сторін та пропорційність як засада судочинства;
нові правила юрисдикції та підсудності;
спрощення та прискорення розгляду нескладних та менш значних справ;
забезпечення ґрунтовної підготовки та розгляду складних справ;
забезпечення своєчасності розгляду справ та правової визначеності;
механізми запобігання зловживанню процесуальними правами;
ефективна компенсація судових витрат;
гармонізація правил цивільного та господарського судочинства із збереженням специфіки кожного;
впровадження «електронного суду»;
підтримка судом міжнародного комерційного арбітражу та третейського суду.
Олексій Філатов окремо зупинився на ролі Верховного Суду та порядку розгляду ним справ у зв’язку з конституційними змінами, звернувши увагу на введення інституту «Перегляд за виключними обставинами».
Розподіл процесу
Піднімалося на зустрічі й питання розподілу процесу на декілька форм: наказне, спрощене та загальне позовне провадження, оскільки розглядати справи різної категорії складності, змісту та значення по абсолютно ідентичним правилам нерозумно. Є справи, собівартість розгляду яких перевищує розмір суми, яка знаходиться у справі. Тому для справ малозначних по сумі та значенню для сторін вводяться дві процедури: наказне провадження, яке застосовується для безспірних вимог, коли відповідач не висуває заперечень, і мова йде, як правило, про якісь рутинні платежі, наприклад, за комунальні послуги тощо.
Пропонується максимально спростити процес по заяві сторони, яка вважає, що має вимоги до іншої сторони, і це право вимоги є безспірним. У такому випадку видається наказ про стягнення. Цей наказ є виконуваним, окрім випадків, коли інша сторона подає заперечення й стверджує, що в дійсності між сторонами є спір. Тоді така справа розглядається у позовному провадженні, яке може мати дві форми: загальне та спрощене позовне провадження.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду менш важких та значущих справ, а загальне – для розгляду справ, у яких присутні складна доказова база і складний предмет, можлива участь більшої кількості сторін, третіх осіб з власними вимогами, є зустрічний позов тощо.
Найбільш суттєвою відмінністю загального провадження від спрощеного є додаткова стадія – підготовче засідання. Загалом один із принципів, який буде впроваджуватися у рамках змін процесуального законодавства – чітка стадійність судового процесу. У всіх випадках, крім наказного провадження, присутня окрема стадія – підготовка справи до слухання. Але у спрощеному провадженні це письмова стадія, а в загальному під нею розуміють проведення підготовчого засідання за участю сторін. Саме у рамках такого засідання мають вирішуватися усі процедурні питання, включаючи остаточне визначення складу сторін, предмету спору, зміни, доповнення, усі клопотання, в т. ч. ті, що відносяться до формування доказової бази, тощо. У цьому ж засіданні суддя визначає порядок розгляду справи по суті. Коли суддя закриває цю стадію, повернення до цих питань вже неможливе (хіба що у виключних мотивованих випадках через непідконтрольні сторонам обставини) – далі відбувається виключно розгляд справи.
4 основні документи, та як уникнути затягування розгляду справ
У загальному провадженні планується 4 основні документи, у яких викладатимуться всі обставини по суті спору: позовна заява, відгук на позовну заяву, відповідь на відгук та заперечення, які подаються відповідачем.
Кожна із сторін буде мати можливість двічі викласти свою позицію по суті справи. Це замінить необмежену кількість пояснень по кожному питанню, які зараз можна подавати під час розгляду справи у будь-який момент. Аналогічно це питання врегульоване у регламенті багатьох міжнародних арбітражів. Це не означає заборону сказати ще щось, але інші письмові пояснення будуть подаватися виключно з дозволу суду, виходячи з їх дійсної необхідності, адже виходячи з принципу добросовісності сторін у процесі, сторона зобов’язана діяти добросовісно.
Виникає доречне запитання: яким чином відбуватиметься боротьба із затягуванням справ, котре сьогодні трапляється доволі часто? На це Олексій Філатов повідомив, що строки розгляду справ будуть дещо збільшені, але при цьому закон буде передбачати механізми, які дозволять реально вкладатися у ці строки, а також застосовувати відповідальність за їх порушення. І така відповідальність буде застосовуватися як до сторін, так і до суддів. Сторона має відразу приходити підготовленою, тож встановлюється правило, що позивач має разом з позовом подати усі наявні у нього докази, щоб добросовісно надати іншій стороні можливість підготуватися.
Ще один суттєвий момент – розмежування юрисдикція. Важливим нововведенням є те, що юрисдикція між загальними, господарськими та адміністративними судами розмежовується у залежності від предмету, а не сторін спору. Складними у цьому випадку є земельні питання, але немає нічого неможливого.
Загалом судова реформа – це важливий і необхідний крок на шляху до західноєвропейських цінностей.
Юридична Газета
Адрес этой страницы: http://npp.com.ua/news/3813.html