Кожна людина має право на захист в суді свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оскарження та захист свого інтересу, котрий не суперечить загальним принципам цивільного законодавства, зокрема, шляхом відшкодування моральної шкоди.
Однак позов про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконним рішенням судді, подані до суду, непідсудні судам загальної юрисдикції. Між позивачем та судом (суддею) вказані правовідносини не виникли.
У відповідності до статті 125 Конституції (в редакції, діючої на момент виникнення спірних правовідносин) в Україні діють місцеві, апеляційні, вищі спеціалізовані та Верховний Суд України.
Особи мають право оскаржити судове рішення в суди вищої інстанції в порядку та на підставах, визначених в процесуальному законодавстві.
таким чином, законодавство дає можливість в повній мірі реалізувати право на оскарження судового рішення.
Законністьь процесуальних актів та дій (бездіяльності) суддів, здійсненних при розгляді конкретної справи, не може перевірятись за межами передбаченого законом процесуального контролю.
Таким чином, належним відповідачем у таких спорах може бути тільки держава, а не суди (судді), котрі діють від імені держави та виконують покладені на них державою функції правосуддя.
Така правова позиція була викладена Верховним Судом України в постанові від 1 березня 2017 року по справі №6-3139цс16. Позов був поданий до Червоноградського міськсуду Львівської області та держави України в особі Державної казначейської служби. Позивач просив стягнути з держави 1 млн грн для відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті незаконних дій судді у зв'язку з винесенням 16 квітня 2015 року незаконної ухвали, що спричинило приниження його честі, достоїнства та ділової репутації. ВСУ вважав обгрунтованою відмову у відкритті провадження по справі.
Сайт "ЮРЛИГА"
Адрес этой страницы: http://npp.com.ua/news/3814.html