Особиста порука полягає в наданні особами, котрих суд вважає такими, що заслуговують довіру, письмового зобов'язання про те, що вони ручаються за виконання підозрюваним або обвинуваченим покладених на нього обов'язків, визначених в ст. 194 КПК.
Таким чином, особиста порука грунтується на довірі на особливих моральних якостях поручителя та його авторитеті.
Право особи виступати в якості поручителя не обмежено законодавством. Воно гарантовано КПК, незалежно від посади поручителя. Головне, щоб його кандидатура відповідала критеріям, встановленим процесуальним законодавством.
Не обмежено і кількість можливих поручителів. В кожному конкретному випадку слідчий суддя або суд визначає, скільки поручителів буде достатньо для забезпечення виконання обов'язків підозрюваного або обвинуваченого.
В то же час КПК передбачена можливість вибору і одного поручителя, якщо він являється особою, що заслуговує "особистої довіри", яка може бути продиктованою його спеціальним статусом, характером або родом занять. Зокрема, до таких осіб можна віднести народних депутатів, депутатів місцевих рад, державних діячів, керівників органів центральної або місцевої влади, осіб, відзначених державними нагородами, громадян, що мають визначні спортивні нагороди і т.д.
Питання поруки в кримінальному провадженні пояснені в юридичному повідомленні Мін'юсту від 24 квітня 2017 року.
Сайт "ЮРЛИГА"
Адрес этой страницы: http://npp.com.ua/news/3837.html