Українські законодавці вимагають, щоб дарувальник житлової нерухомості підтвердив нотаріусу ряд суттєвих обставин, від котрих залежить реєстрація договору.

У статті дізнаєтесь, які вимоги повинні виконати громадяни, щоб правильно оформити договір дарування  та розлучитись зі своїм житлом.

В статті 203 Цивільного кодексу України (ЦКУ) вказано, що будь-який договір відчуження має законну силу в таких випадках:

- його умови не суперечать положенням ЦКУ, іншим законам та моральним принципам суспільства;

- дарувальник володіє повною цивільною дієздатністю;

- бажання подарувати здійснюється вільно без тиску та відповідає волі дарувальника;

- укладення договору дарування під тиском введення в оману, обману, тяжкої обставини - протипоказано, суд такі угоди не визнає;

- договір повинен бути оформленим за правилами законодавства;

- умови договору забезпечують реальне настання правових наслідків, передбачених угодою;

- якщо предмет договору дарування - нерухомість, яка належить дітям, і договір вчиняють їх батьки, усиновителі або опікуни, то угода не може порушувати майнові права дітей-власників.

В статтях 717-730 грави 55 ЦКУ встановлені такі правила здійснення договору дарування:

- дарувальник передає або зобов'яується  передати в майбутньому одаровуваній особі безоплатно майно/дар у власність;

- договір, за умовами котрого отримувач подарунку зобов'язаний здійснити на користь дарувальника визначені  дії - угодою про дарування не визнають;

- сторони укладають договір дарування в письмовій формі;

- договір дарування необхідно засвідчити у нотаріуса.

Закон №1952-15 "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції від 04.06.2017 описує принципи державної реєстрації майнових прав та їх обтяжень. В подробицях дій нотаріусів регламентує постанова Кабінету Міністрів України №1127-2015 "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції від 01.03.2018. Цей документ затвердив інструкцію - "Порядок державної реєстрації майнових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Порядок). Його текст включено в постанову Кабміну №1127-2017.

У статті 8 Порядку вказано, що нотаріус реєструє заяву дарувальника майна в базі Дрежреєстру майнових прав. Даруваник засвідчує сформовану заяву своїм підписом.

За правилами пункту 9 Порядку нотаріус встановлює особу заявника за такими документами:

- паспорт громадянина України або інший затверджений законом документ;

- паспорт громадянина іншої країни або документ, затверджений законом для осіб без громадянства;

- при переданні заяви на реєстрацію через уповноважену особу нотаріус перевіряє обсяг його повноважень за письмовим дорученням заявника.

Для підтвердження законності договору дарування нотаріус звіряє дані свідоцтва про право власності на об'єкт та записи про нього в Держреєстрі майнових прав.

В частині 2 статті 369 ЦКУ вказані правила здійснення договору дарування, якщо відчужуване майно - спільна сумісна власність подружжя та було придбане ними під час шлюбу. В такому випадку дарувальник пред'являє нотаріусу нотаріально засвідчену письмову згоду чоловіка/дружини - співвласника на здійснення угоди.

При засвідченні договору дарувальник подає нотаріусу такі документи:

- оригінал паспорта з вклеєним фото у віці 25 та 45 років;

- оригінал довідки про присвоєння податкового реєстраційного коду;

- документ про право власності на дароване майно - свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу, договір дарування. А також свідоцтво про право на спадщину, договір про купівлю майна на публічних торгах/аукціонах. Рішення суду про отримання права власності та інші документи про допустимі за законом операції відчуження майна;

- виписка з державного реєстру прав;

- акт незалежної оцінки вартості дарованого майна;

- довідку про склад сім'ї;

- свідоцтва про народження дітей у віці до 14 років;

- оригінали паспорта дітей у віці 16 рків;

- оригінал довідки про присвоєння податкового реєстраційного коду дітей у віці 16 років;

- нотаріально засвідчену згоду чоловіка/дружини на дарування нерухомості, якщо майно придбане під час шлюбу;

- свідоцтво про реєстрацію шлюбу.

Якщо власники дарованого майна - малолітні/неповнолітні діти та договір від їх імені здійснюють батьки, усиновителі або опікуни, то вимагається дозвіл державного органу опіки/піклування.

Дарувальник подає нотаріусу для засвідчення договору квитанції про сплату:

- державного мита в розмірі 1% від вартості договору - за правилами статті 3 декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" №7-93 від 01.01.2017;

- військового збору в розмірі 1,5% від суми договору - за правилами статті 172 розділу 4 Податкового кодексу України (ПКУ);

- адміністративного збору/послуги нотаріуса в розмірі 0,1 суми прожиткового мінімуму, встановленого з 1 січня поточного року - за правилами статті 172 ПКУ.

Дарування майна родичам першої ступені споріднення - чоловіку/дружині, дітям дарувальника, в тому числі усиновленим - обкладається податком на прибуток фізичних осіб (ППФО) за нулевою ставкою. Це означає, що при нотаріальному засвідченні договору батька-власника майна та отримувача дарунку першої ступені споріднення, не потрібно підтверджувати сплату ППФО.

Отримувачі дарунку родичі інших ступенів споріднення та особи, що не мають споріднення з дарувальником, сплачують ППФО за ставкою 5%. Обов'язково сплатити ППФО они відображають в щорічній податковій декларації.