Тимофій Милованов виклав у соціальній мережі декілька статей нового законопроекту про працю, який міністр обіцяє незабаром оприлюднити. До речі, вони відповідають змісту законопроекту, який опинився в розпорядженні sud.ua.
Мінекономіки пропонує чітко визначити трудові відносини. На сьогодні такого визначення немає.
Наявність трудових відносин хочуть встановлювати за такими ознаками:
1) особі регулярно виплачується винагорода у грошовій або натуральній формі за роботу, виконувану (послуги, надані) в інтересах іншої особи;
2) особисте виконання особою роботи (надання послуг) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням та під контролем особи, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженої нею особи;
3) робота виконується (послуги надаються) на визначеному особою, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженою нею особою, робочому місці з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку;
4) особа виконує роботи (надає послуги) аналогічні за змістом та характером роботі, що виконується штатними працівниками роботодавця;
5) організація умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця) забезпечується особою, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженою нею особою;
6) тривалість робочого часу та часу відпочинку встановлюється особою, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженою нею особою.
Проте міністр забув згадати частину другу цієї норми:
«Наявність трудових відносин може бути встановлено за ознаками, не передбаченими частиною першою цією статтею, з урахуванням специфіки діяльності фізичних та юридичних осіб, на користь яких виконуються роботи (надаються послуги)».
Але навіть перша частина викликала бурхливу реакцію соцмереж, оскільки зрозуміло, що стаття повною мірою відтворює побажання Держпраці, з якою останні декілька років успішно боровся малий бізнес. ФОПи та роботодавці підозрюють, що штрафи за неоформлених працівників нікуди не подінуться.
Крім того, в законопроекті записано, що звільнити працівника можна просто за бажанням керівництва. Проте із застереженням, що тоді керівництво має заплатити йому зарплату за два місяці або більше.
Згідно зі статтею 35 проекту, роботодавець має право з власної ініціативи розірвати трудовий договір з працівником.
Про рішення розірвати трудовий договір з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, роботодавець повинен письмово або зазначеними у трудовому договорі засобами 48електронного зв’язку повідомити працівника у строк:
1) не менше ніж 15 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить не більше 6 місяців;
2) не менше ніж 30 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 6 місяців;
3) не менше ніж за 60 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад п’ять років;
4) не менше ніж за 90 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 10 років.
За домовленістю сторін строки попередження, зазначені у частині другій цієї статті можуть бути замінені грошовою компенсацією у розмірі, визначеному трудовим договором, але не менше середньоденного заробітку працівника за кожен робочий день зменшення строку такого повідомлення.
Роботодавець має право без згоди працівника замінити строки попередження, передбачені частиною першою цієї статті, грошовою компенсацією у суму розмірі, визначеному трудовим договором, але не менше подвійного середньоденного заробітку за кожен робочий день зменшення строку такого попередження.
Порядок розрахунку середньоденного заробітку визначається Кабінетом Міністрів України.
У разі відмови працівника підписувати додаткову угоду, що передбачає розірвання трудового договору на цій підставі, трудовий договір розривається роботодавцем в односторонньому порядку шляхом надання працівнику в спосіб, визначений трудовим договором, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення інформації про розірвання трудового договору.
Спори, пов’язані з відсутністю згоди працівника на розірвання трудового договору за цією підставою, вирішуються в порядку встановленому для вирішення індивідуальних трудових спорів.
Всі свята за проектом залишаються, а трудові спори будуть вирішуватися, у тому числі за допомогою медіації. Можливість провести позасудове врегулювання спору шляхом проведення медіації у сфері трудових відносин буде включена і в процесуальні кодекси
З дня набрання чинності цим Кодексом втратять чинність:
1) Кодекс законів про працю України 1971 р.;
2) Закон України «Про оплату праці»;
3) Закон України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей»;
4) Закон України «Про відпустки»;
5) Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Роботодавці протягом трьох місяців з дня набрання чинності новим Кодексом повинні будуть здійснити видачу трудових книжок працівникам.
Вислів «законодавство про працю» замінять словами «трудове законодавство».
Що зникне з нового кодексу.
- глава «Колективний договір». Проте сам колдоговір досить часто згадується в тексті законопроекту із застереженням, що колективно-договірне регулювання оплати праці працівників здійснюється на основі системи колективних договорів відповідно до закону;
- глава «Трудовий колектив»;
- глава «Охорона праці»;
- глава «Нормування праці»;
- глава «Трудова дисципліна»;
- глави, які стосуються праці жінок та молоді;
- глава про забезпечення зайнятості вивільнюваних працівників;
- норми про переважне право залишення на роботі та трудову книжку.
Раніше розповідалося, що законопроект про децентралізацію влади передбачає нові повноваження КСУ.
Судово-юридична газета
Адрес этой страницы: http://npp.com.ua/news/4020.html